Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
27 читателей 27 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 1585 раз

Для чого фармзакладу потрібен Корпоративний кодекс?

Новости Украины - 1585
second date1585
Корпоративний кодекс спроможній виконувати відразу три функції - стимулу розвитку корпоративної культури, репутаційну та управлінську. Але як створити такий управлінський диво-інструмент?
читайте также Главное за неделю

– На жаль, сучасний стан корпоративного управління в Україні, зокрема у сфері фармації, не відповідає світовим стандартам. Адже сучасні світові практики корпоративного управління більше не орієнтовані на систему кадрового менеджменту, натомість сьогодні ефективною визнана індивідуальна робота з персоналом, усвідомлення цінності кожного працівника як найдорожчого активу закладу.

Ефективна система управління кадровими ресурсами фармзакладу передбачає сильну адаптивну організаційну культуру, яка стимулює розвиток атмосфери взаємної відповідальності між робітниками і керівниками/роботодавцями на шляху до досягнення мети «бути найкращим закладом». Це означає, що будь-яка ініціатива щодо технічних або організаційних нововведень має підтримуватися на всіх рівнях, а обговорення усіх проблем проходити відкрито. Отже, різні аспекти діяльності працівників закладу складають корпоративний кодекс, який є живою структурою, – вважає доцент кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ Тетяна Артюх.

Яким цілям слугують кодекси на макрорівні

Суспільству інколи потрібні, окрім універсальних, спеціальні норми регулювання людської поведінки у нестандартних ситуаціях (зокрема, конфліктних). Тому і знадобився кодекс етики в бізнесі – найбільш розповсюджений варіант кодексу у сучасному світі.

Наприкінці минулого століття проблеми етичного регулювання бізнесу набули не тільки національного/державного, а й міжнародного інтернаціонального характеру. Це потребувало закріплення ціннісних підходів відповідними офіційними документами. У зв'язку з цим Організація Об’єднаних Націй, Організація економічного співробітництва та розвитку та Міжнародна торгова палата спільними зусиллями розробили для впровадження міжнародні зведення правил, що регулюють поведінку суб'єктів господарської діяльності на міжнародному ринку. Особливого значення це питання набуло в зв'язку з розширенням діяльності транснаціональних компаній, які через свою розгалужену міжнародну організаційну структуру не можуть бути об'єктом регулювання на макрорівні і підлягати праву однієї держави.

В Україні макрорівень представлений правилами корпоративного управління, що регламентують діяльність організацій цілою низкою нормативних документів з реалізації важливих засад бізнес-етики. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2003 р. №571 були затверджені вітчизняні принципи корпоративного управління, основна увага в якому приділена правам акціонерів (власників), процесу організації управління акціонерним товариством, вимогам до розкриття інформації про діяльність акціонерного товариства. В Україні проєкт нової редакції принципів був схвалений рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 24.01.2008 р. №52, але так і не був затверджений. 

Професійні кодекси фармацевтичних працівників в світі та в Україні

Вони створені, аби регулювати відносини у професійних спільнотах і виходять із професійної етики. Тому професійні кодекси ґрунтуються на таких самих принципах етики, як і корпоративні кодекси та кодекси етики в бізнесі, але містять у собі стандарти поведінки щодо конкретної професії або виду діяльності. Їм також притаманний розподіл на три рівні реалізації професійних принципів: міжнародний, макро- та мікрорівень.

Однією з провідних організацій у фармацевтичному секторі світового рівня є Міжнародна фармацевтична федерація (FIP). FIP встановлює глобальні стандарти фармації за допомогою професійних та наукових принципів управління, політичних настанов та декларацій, а також завдяки співпраці з іншими міжнародними організаціями, включаючи ВООЗ та інші установи ООН. Робочою групою FIP ще у 1997 році був розроблений документ "Code of Ethics for Pharmacists". Однак, зважаючи на національні, політичні, економічні та культурні відмінності, створення єдиного кодексу фармацевтичної етики для всіх держав світу є неможливим.

У 2010 р. на VII Національному з’їзді фармацевтів України було прийнято Етичний кодекс фармацевтичних працівників України, який передбачає не тільки загальні положення, а й містить спеціальну інформацію: вимоги до здійснення професійної діяльності фармацевтичного працівника у сучасному суспільстві, регламентацію взаємовідносин фармацевтичного працівника з колегами, пацієнтом та лікарем, вимоги до участі у науковому прогресі, інформаційному світі, новітніх фармацевтичних технологіях тощо. Обговорювалася ідея створити клятву провізора України, за аналогією з кодексом лікарів, але поки вона не була реалізована. 

Корпоративні кодекси: що вітається, а що забороняється категорично

Вважається, що корпоративні кодекси вперше були реалізовані японськими компаніями в межах впровадження системи управління якістю за сучасними фундаментальними принципами американського вченого і консультанта з теорії управління якістю Демінга Вільяма Едвардса (1900 – 1993р.р.). Основу управління склали правила, пов'язані зі створенням в організації моральної системи взаємовідносин керівництва і підлеглих, допомоги співробітникам у виконанні їх роботи найкращим чином, викорінення атмосфери страху, щоб кожен міг працювати більш ефективно і продуктивно на благо всієї компанії.

У перших корпоративних кодексах, крім загальних положень про етику ринку та бізнесу, було включено етичні норми, які забороняли працівникам:

  • •‎ отримання хабарів, в тому числі подарунків та незаконно отриманих грошей;
  • •‎ шахрайство;
  • •‎ розпалення конфліктів;
  • •‎ розкриття секретів компанії;
  • •‎ використання інформації, отриманої на умовах довіри;
  • •‎ протиправна поведінка в інтересах фірми. 

На сьогоднішній день не викликає сумнівів економічна та соціальна переваги впровадження КК в організаціях. Розрахунок економічної ефективності від впровадження оптимальних та психологічно-комфортних умов для продуктивної діяльності своїх працівників набагато перевищує додаткові витрати на навчання та перепідготовку нових людей або на відшкодування витрат через конфлікти за умов плинності кадрів та проявів нелояльної поведінки персоналу.

Отже учені, які досліджують корпоративну діяльність фармацевтичних закладів, рекомендують кожному з них розробити свій кодекс і надати йому свою назву, наприклад: «Кодекс ділової етики», «Кодекс принципів ділової етики», «Зведення правил ділової етики», «Зведення загальних ділових принципів компанії», «Кодекс ділової поведінки» тощо.

Критерії вибору для створення корпоративного кодексу 

Корпоративний кодекс

Корпоративний кодекс може виконувати різноманітні управлінські функції. Проте фармацевтичному закладу краще обрати саме ті, що відображають його систему цінностей та відповідають стратегічним планам і меті створення кодексу. Основні функції КК представлені у таблиці:

Управлінські функції корпоративного кодексу

Управлінська

функція

Змістовне наповнення та значення

прогностична

визначає стратегію розвитку організаційної культури фармзакладу, формує та корегує основні принципи корпоративної культури

моделююча

 (репутаційна)

формує корпоративний імідж та репутацію, стиль, довіру до закладу, розробляє нові положення з позицій системності, комплексності і цілісності системи управління персоналом фармзакладу

уніфікаційна

(стандартизаційна)

призводить використання норм та правил кодексу при типових ситуаціях до одноманітності, до єдиної форми або системи, раціонально скорочує дії спеціалістів фармації однакового функціонального призначення

соціально-інтеграційна

впорядковує взаємовідносини між окремими спеціалістами, групами – відділами, структурними підрозділами, аптечними закладами, консолідованими організаціями будь яких форм на фармацевтичному ринку, фармацевтичних мереж

інтерсоціальна

Спеціаліст фармації повинен визнавати та ставитися шанобливо до досягнень людської культури, професійного досвіду, накопиченого в світовій практиці, з розумінням сприймати різноманіття проявів етичних, моральних або релігійних проблем, в залежності від віку, соціального статусу, національності відвідувача фармзакладу, його віросповідання тощо; розкриває соціальні аспекти діяльності спеціаліста фармації

структурно-інтеграційна

(системна)

поєднує всі елементи організаційної культури в рамках адаптивного управління персоналом фармзакладу в єдину цілісну систему; виконання правил корпоративного кодексу здійснюється певними внутрішніми заходами та механізмами на всіх рівнях управління постійно та регулярно)

регуляторна

 (контролююча)

підвищує ефективність управління фармзакладу, регулює взаємовідносини з урахуванням специфіки діяльності закладу, його місії та філософії діяльності та цілей й стратегій розвитку, цінностей тощо, регламентує пріоритети у взаємодії, визначає порядок прийняття рішень у складних етичних ситуаціях, розробляє вказівки на неприйнятні форми поведінки

інформаційна

формує філософію, місію фармзакладу, мету та завдання його діяльності, визначає ціннісно-етичні орієнтири діяльності спеціалістів фармації, передбачає їх узагальнення, виділення, формування, накопичення, передачу, розповсюдження між спеціалістами фармації та відділами і підрозділами фармацевтичного закладу, зберігання з метою визначення методів для досягнення цілей

розвивальна

формує процеси саморозвитку спеціалістів через підвищення кваліфікації, їх професійної компетентності і самосвідомості, пізнання світового досвіду, виокремлення з нього прогресивного та новітнього, що створюється в професійній спільноті на рівні теорії і практики

адаптивна

допомагає у пристосуванні працівників відповідним чином до роботи у фармзакладі, визначає артефакти організаційної культури та адекватні інструменти та технології їх практичної реалізації

комунікативна

формує систему внутрішніх та зовнішніх комунікацій закладу, зв’язків із громадськістю та іншими представниками зовнішнього середовища, що притаманні фармацевтичному ринку

мотиваційна

формує систему нематеріальної мотивації, посилює залученість працівників до справ закладу, формує їх лояльність до фармзакладу

Must have для створення Корпоративного кодексу

Декілька практичних порад, щоб ваш Корпоративний кодекс відповідав кращим міжнародним стандартам:

  • не слід забувати, що Корпоративний кодекс – це живий документ. Тому, важливо своєчасно вносити до нього корективи залежно від змін (внутрішніх і зовнішніх), переорієнтації закладу на нові стратегічні цілі, оновлення місії, видів діяльності тощо;
  • не зважаючи на добровільний характер застосування принципів КК, рекомендовано запроваджувати його у практику шляхом внесення змін у статутні та внутрішні нормативні документи;
  • будь-який КК слід розробляти на основі чинного законодавства України з урахуванням загальновизнаних універсальних принципів і норм ділової етики та принципів, проголошених Етичним кодексом фармацевтичних працівників;
  • головні принципи, які визначає КК для управління персоналом:
    • відкритість – розуміння основних цілей організації;
    • гідність – діяльність, методи організації та міжособистісні контакти, спрямовані не на приниження гідності працівників;
    • співучасть – прийняття та узгодженість рішень сприяє втіленню ідеї «спільної справи»;
    • доповнюваність – розмежування вирішення будь-якої проблеми, «втручання» керівних структур і їх функціонування не за принципом всесилля, а за принципом доповнення.
Pharma.net.ua
Автор материала
>
полезный материал
27 читателей 27 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 1585 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь