Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
6 читателей 6 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 3056 раз

Антибіотики та алкоголь: ніколи і нікому чи виключення можливі?

Новости Украины - 3056
second date3056
Чи можна вживати алкоголь під час прийому антибіотиків? Це питання часто ставлять відвідувачі аптек в святкові дні. Що має відповісти фармацевт?
читайте также Главное за неделю

З одного боку, в інструкціях містяться рекомендації про заборону поєднання протимікробного препарату із алкоголем, а з іншого окремі автори сміливо стверджують, що застереження в інструкціях є наслідками банального марновірства у медицині.

Для того, щоб зрозуміти де правда, потрібно з’ясувати, що послужило підґрунтям для впровадження обмеження в конкретному випадку, вважає кандидат медичних наук, доцент кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України Оксана Драпак.

Від теорії до практики не завжди один крок

З одного боку кількість клінічних та експериментальних досліджень є малою або дані відсутні, бо спланувати та провести такі дослідження на належному рівні дуже важко, майже неможливо. Часто дані про наслідки поєднаного вживання алкоголю із антибіотиками отримують шляхом ретроспективного аналізу та експериментів на тваринах. Іншим джерелом обмежень можуть бути теоретичні розрахунки. Наприклад, оскільки відомий вплив одноразового вживання великих доз алкоголю чи хронічного його вживання навіть у невеликих дозах на мікросомальну систему печінки, а також особливості метаболізму антибіотиків та механізм їхньої дії, то теоретично можна спрогнозувати вплив такої комбінації на ефективність антибіотикотерапії чи частоту побічних ефектів у пацієнта. Хоча, слід зазначити, що теоретичний прогноз взаємодії з алкоголем не завжди корелює із клінічно значимими проявами на практиці.

Які антибіотики абсолютно несумісні з алкоголем

Якщо вести мову про взаємодію конкретних протимікробних препаратів із алкоголем, то перш за все слід окремо виділити лікарські засоби, які абсолютно не можна поєднувати із вживанням алкогольних напоїв. Серйозну шкоду для здоров’я чи навіть небезпеку для життя людини несе вживання алкоголю при терапії такими антибактерійними та протигрибковими препаратами:

  • цефтріаксон;
  • цефотетан;
  • цефоперазон;
  • цефамандол;
  • цефметазол;
  • кетоконазол;
  • грізеофульвін.

Поєднання прийому перерахованих лікарських засобів із алкоголем пов’язане із високим ризиком розвитку дисульфірамоподібної реакції навіть при вживанні мінімальних доз алкоголю. Справа у тому, що дисульфірам – препарат для лікування хронічного алкоголізму. Основний механізм його дії полягає в пригніченні метаболізму алкоголю, накопиченні токсичного ацетальдегіду і формуванні негативного умовного рефлексу на введення алкоголю. Це супроводжується досить неприємними симптомами. Інтенсивний рум’янець на обличчі, еритема, нудота та блювання, відчуття нездужання, виражена слабкість, пришвидшене серцебиття, різке зростання чи навпаки зниження артеріального тиску можуть розвиватися вже через 10 хвилин після вживання алкоголю. Якщо згадані явища розвиваються у відповідь на вживання алкоголю у пацієнтів, що отримують інші препарати, то така реакція і називається дисульфірамоподібною. У випадках із перерахованими вище препаратами вона може бути вкрай бурхливою. У науковій періодиці описано навіть декілька смертей внаслідок поєднання прийому окремих антибіотиків цефалоспоринового ряду з алкоголем.

Поєднання гризеофульвіну чи кетоконазолу із алкоголем, крім можливої дисульфірамоподібної реакції, значно підвищує імовірність та інтенсивність гепатотоксичного ефекту (внаслідок сумації токсичного впливу на печінку). Отож, відпускаючи згадані препарати, необхідно попередити пацієнта, що протягом всього курсу їх прийому будь-які спиртні напої вживати категорично заборонено.

Антибиотики и алкоголь

Метронідазол, тинідазол та ізоніазид – краще не ризикувати

Дисульфірамоподібна реакція на алкоголь також може розвиватися у пацієнтів, які приймають метронідазол чи тинідазол. Хоча поєднання прийому цих препаратів з алкоголем пов’язано зі значно нижчими ризиками, порівняно із раніше розглянутими лікарськими засобами (дані варіюють від відсутності реакцій у пацієнта до помірних проявів) – проте, для обмежень, вказаних в інструкції, є ще й інші підстави, серед яких здатність згаданих препаратів проявляти седативний ефект на ЦНС. Як відомо, алкоголь має потенційну властивість пригнічувати діяльність головного мозку. Отже, якщо у пацієнта прийом метронідазолу чи тинідазолу супроводжується сповільненням реакції на зовнішні подразники чи сонливістю, то йому точно слід утриматися від вживання алкогольних напоїв до кінця терапії. Загалом, доцільно повідомити пацієнту, що алкоголь можна вживати без додаткових ризиків не раніше, ніж через 48 годин після останнього прийому метронідазолу, та через 72 години – тинідазолу. 

Іншим препаратом, що не бажано поєднувати з алкоголем, є протитуберкульозний препарат першої лінії ізоніазид. Хоча одноразове вживання помірної дози алкоголю найімовірніше не матиме негативних наслідків для здоров’я пацієнта, проте щоденне вживання навіть малих доз алкоголю – 45 мл горілки чи 150 мл сухого вина – асоціюється із 4-кратним зростанням частоти ураження печінки порівняно із пацієнтами, що не вживають алкоголь паралельно з ізоніазидом. Крім того, цей препарат може проявляти дисульфірамоподібний ефект у хворих при вживанні алкоголю.

Один раз і один келих - без проблем!

Інші протимікробні лікарські засоби взаємодіють із алкоголем більш м’яко. Якщо особа, яка приймає антибактерійні препарати, протягом вечора (але, звісно, не щовечора) вип’є 360 мл пива або 150 мл вина чи 45 мл 40-каградусного алкогольного напою, то найімовірніше це не вплине на ефективність та безпеку застосування більшості препаратів (крім тих, про які ми писали вище). Проте, навіть одноразове вживання високої дози алкоголю або хронічне зловживання алкоголем суттєво впливає на активність мікросомальної системи печінки і може мати серйозні несприятливі наслідки у пацієнтів, що приймають антибіотики, які метаболізуються в печінці. Так, відомим фактом є здатність алкоголю у високих дозах пригнічувати систему цитохрому Р450 у печінці, що у свою чергу пригнічуватиме виведення окремих антибактерійних препаратів із організму і може призвести до посилення токсичних ефектів антибіотика. З іншого боку, у хронічних алкоголіків мікросомальна система, як правило, є гіперактивною, що призводить до пришвидшеного виведення препаратів, які метаболізуються в печінці, неможливості досягнути необхідної терапевтичної концентрації у крові і зменшення часу дії антибіотика. Зокрема, є наукові публікації, що свідчать про недостатню ефективність доксацикліну (при призначені 1 раз на день) у лікуванні бруцельозу при хронічному вживані алкоголю – препарат у терапевтичних дозах просто не може досягнути необхідної для появи лікувального ефекту концентрації.

Від великих доз алкоголю деякі антибіотики… стають неефективними

Іншою причиною обмеження вживання алкоголю для пацієнтів, що отримують антибіотикотерапію, є його вплив на імунну систему. Зокрема, частина антибіотиків діє бактеріостатично: не знищує бактерії, а зупиняє їх розмноження. Відповідно подальша робота, пов’язана із безпосереднім знищенням мікробів, покладається на імунітет пацієнта. І якщо малі дози алкоголю не матимуть суттєвого впливу на процеси, що відбуваються в імунній системі, то великі дози спиртного навіть при одноразовому прийомі здатні пригнічувати імунні реакції протягом наступних 24 годин. Теоретично це може бути причиною зниження ефективності антибіотикотерапії. Також вживання великих доз алкоголю може значно посилювати гепатотоксичну дію окремих антибактерійних препаратів.

Чи можна запивати антибіотики спиртними напоями?

Цілком зрозуміло, що при пероральному прийомі антибіотиків їх, як правило, запивають водою для мінімізації впливу на фармакокінетику препаратів. Але і тут є варіанти. Приміром, алкогольні напої погіршують всмоктування пероральних антибіотиків пеніцилінового ряду, проте при запиванні тетрацикліну алкоголем спостерігається протилежний ефект – всмоктування пройде більш ефективно і концентрація в крові антибіотика буде вищою від очікуваної. Очевидно, що таких експериментів у реальному житті проводити не варто: адже хоча терапевтичий ефект зросте, проте і ризики розвитку побічних ефектів суттєво виростуть.

Підсумовуючи слід наголосити, що пацієнтам, які хочуть отримати максимально ефективне та безпечне лікування і не хочуть наражати себе на навіть незначні додаткові ризики при проходженні курсу антибіотикотерапії, варто дотримуватися рекомендацій щодо супутнього вживання алкоголю, які подані в інструкції до конкретного лікарського засобу.

Про препарати, які категорично не можна поєднувати із алкоголем, слід обов`язково повідомляти пацієнта. Щодо інших протимікробних засобів, то слід розуміти, що вживання алкоголю не може бути причиною для пропущення своєчасного прийому протимікробного засобу, бо може призвести до зниження ефективності антибактеріальної терапії і появи резистентних штамів мікроорганізмів.

Pharma.net.ua
Автор материала
>
полезный материал
6 читателей 6 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 3056 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь