Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
2 читателей 2 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 2589 раз

Яким був 2020-й рік для аптечного сегменту? Чого очікувати від 2021-го?

Новости Украины - 2589
second date2589
Рік, що минає багато змінив на фармацевтичному ринку в цілому і у роздрібній торгівлі ліками, зокрема.
читайте также Главное за неделю

Директор Всеукраинского общественного объединения «Аптечная профессиональная ассоциация Украины».

Доктор фармацевтических наук.

Заслуженный работник здравоохранения Украины.

Подробнее
Владимир Руденко
Владимир Руденко
Директор ВОО «Аптечная профессиональная ассоциация Украины»
Основной целью деятельности Всеукраинской общественной организации "Аптечная профессиональная ассоциация Украины" является представительство и защита интересов членов Ассоциации – в социально-трудовой, законодательной, экономической и других сферах. В Ассоциацию входит 38 аптечных сетей и аптек, а также 8 предприятий.
Подробнее о компании
АПАУ
АПАУ
Аптечная профессиональная ассоциация Украины объединяет аптеки, аптечные сети и другие предприятия.

Про те, чим запам’ятається цей рік і що сьогодні на часі для аптечних мереж, провізорів і фармацевтів, говоримо з доктором фармацевтичних наук, професором, директором ГС «Аптечна професійна асоціація України» Володимиром Руденком.

Як позначилася на діяльності аптек така щільність подій: спочатку безліч законодавчих нововведень, які впроваджувалися у так званому турборежимі, а потім пандемія і локдаун?

– Не знаю, як турборежим, а от пандемія і деякі з законів, що приймалися вже під час оголошеного локдауну, не могли залишити нас байдужими. Приміром, прийнявши закон (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/info/T200587.html) щодо регулярного тестування медичних працівників, забули про провізорів і фармацевтів. Тож Асоціація звернулася до органів влади з проханням виправити це. Адже таке ставлення до працівників аптек несправедливе, а, крім того, ще й ставить під загрозу виконання ними важливої, особливо, під час пандемії, роботи, бо саме завдяки аптекарям пацієнти продовжували отримувати необхідні для них ліки й консультації у межах фармопіки. Для більшості громадян саме аптека під час карантинних обмежень залишилася найдоступнішим закладом охорони здоров’я: люди продовжували звертатися сюди навіть під час жорсткого локдауну. Тож провізору чи фармацевту неможливо уникнути контакту з хворими чи потенційно хворими людьми. Через це багато працівників аптек інфікувалися, інколи доводилося закривати цілі аптеки через контакт з інфікованою особою.

А тим часом треба було вирішити ще й проблему фізичного доступу до робочого місця. Адже під час локдауну не працював транспорт і влада не забезпечила працівників аптек пропусками для проїзду в громадському транспорті. Власники і адміністрації аптечних закладів своїми силами організовували цей процес – оплачували таксі, або наймали інші транспортні засоби. Тож доступ населення до необхідних ліків – це обов’язок аптек, але і аптекарям інколи потрібна допомога.

Також без державної підтримки було організовано фінансову допомогу працівникам і їх медичне страхування. І дотепер, на жаль, ситуація не змінилася: коли йдеться про вимоги до діяльності аптек (стандарти надання медичної допомоги тощо), нас сприймають як «невід’ємну частину системи охорони здоров’я», а коли заходить мова про підтримку в рамках тієї ж системи, то аптеки відразу стають виключно «бізнесовими структурами». Так не має бути, але, на жаль…

Цього року знову заговорили про самоврядні професійні медичні організації. На Вашу думку, запропонована модель (медичні, фармацевтичні палати тощо) була б корисною для представників професійної спільноти?

– Я вважаю, що сьогодні в Україні чимало нагальних проблем щодо роботи аптечних закладів, про деякі ми щойно говорили. Зокрема вони пов’язані з пандемією, наприклад, нові умови праці під час локдауну, створення безпечних для співробітників алгоритмів роботи тощо.

Крім того, сьогодні є чимало інших виробничих питань, над якими слід працювати. Адже ми побачили, що може бути дефіцит деяких лікарських засобів, проблеми з їх постачанням і, навіть, проблеми з тим, хто, власне, працюватиме в аптеках, якщо аптечні працівники хворітимуть, а аптеки – закриватимуться.

Не думаю, що самоврядування могло б вплинути зараз на таку ситуацію. Та й чи полегшить воно життя рядового фармацевта у найближчому майбутньому, сказати нині важко, а от ускладнити може точно. Думаю, над правилами і принципами такого професійного устрою ще слід попрацювати і залучити до цього, перш за все, практиків – людей, що точно знають яка допомога, в якій формі їм потрібна в сенсі удосконалення виконання своїх професійних обов’язків, допуску до роботи тощо.

Вийшло так, що пандемія прискорила рішення щодо легалізації в Україні дистанційної торгівлі. Що Ви про це думаєте?

– Дуже добре, що наразі у законодавстві були прийняті відповідні зміни. До цього моменту, де-факто, дистанційна торгівля здійснювалася, а заборонена була лише формально де-юре. Тож, чимало недоброчесних підприємців користувалися ситуацією відсутності контролю і чітких вимог до такого виду діяльності. Немає необхідного контролю і сьогодні. Наразі вже має розпочатися активна робота над створенням і впровадженням необхідних підзаконних актів до прийнятого закону (ЗУ № 904-ІХ «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами).

Наші експерти долучалися до розробки цього Закону: ми вносили багато пропозицій, більшість яких були враховані. Отже, в цілому, це позитивний важливий крок на шляху розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку. Тепер ще очікуємо відповідних постанов КМУ та наказів МОЗ, які мають адаптувати Закон до його виконання учасниками ринку.

Зокрема, потрібно визначити роль в цьому процесі Державної служби України з лікарських засобів і контролю за наркотиками, а саме: чи матиме Служба важелі впливу на поштових операторів щодо контролю за їх діяльністю або буде тільки спостерігати за цим, не маючи повноважень і можливостей контролю. Поштовий оператор не є ліцензіатом, тому відповідальність залишається на аптеці, яка буде укладати відповідні договори з поштовими операторами.

По-друге, не визначено адміністративну і кримінальну відповідальність за порушення правил дистанційної торгівлі. Хоча в законі йдеться про те, що така норма має бути введена. Принаймні, поки що навіть пропозицій або проєктів змін до законодавства з цього надважливого аспекту ніхто не запропонував.

Отже, Закон № 904-ІХ з 17 січня 2021 року набуде чинності, а от відповідальність за порушення його положень не прописана досі.

Чи суттєво скоротилася загальна кількість аптек за цей рік?

– Якщо подивитися на тенденцію, що простежується в Україні, вона поки кардинально не змінюється: якісь аптеки закриваються, інші – відкриваються. Поки що стрімкого зменшення кількості аптек не спостерігається. В Україні аптечних закладів чи не найбільша кількість на душу населення проти інших європейських країн. Однак, це регулюється виключно економічними правилами: поки буде лишатися попит на аптечні послуги, статус-кво в частині кількості аптечних точок у тій чи іншій місцевості залишатиметься незмінним. Сам ринок і кількість населення на території урегулюють ці процеси, а не якісь політичні рішення. На сьогодні в Україні 19 000 аптечних закладів, кожен з яких обслуговує в середньому менше 2000 людей, у той час, як в деяких інших країнах навантаження складає до 5 000 людей на один заклад, а інколи й до 10 тисяч. Тож аптеки закриваються через нерентабельність, а не через необхідність працювати легально, використовуючи РРО для супроводу кожної покупки фіскальним чеком, як це робиться в усьому цивілізованому світі.

Що ще, на Вашу думку, для аптечних мереж є найактуальнішим на сьогодні?

– Дуже хотілося б, аби влада, якщо вже не допомагає, то, хоча б, не створювала штучних перепон і проблем. Натомість, ситуація нині красномовно свідчить про протилежне. Приміром, навесні, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 341, якою зобов’язав декларувати зміни роздрібних цін на певний перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість і товари протиепідемічного призначення – лікарські засоби і медичні вироби. Тож якщо виробник піднімає ціну більш, ніж на 10%, аптека вимушена розміщувати цей товар в карантин на 30 (!) діб. Таким чином, маючи в наявності лікарські засоби (а у першу чергу це стосується антибіотиків, які час від часу становлять дефіцит), аптека не може ними забезпечувати населення через виконання постанови № 341. Ми зверталися до Прем’єр-міністра, Міністерства економіки та МОЗ, але, на жаль, поки що так і не отримали відповіді на просте запитання: «Для чого було прийнято цю постанову?». Я навіть ставив це питання під час наради в МОЗ особисто міністру, він обіцяв з’ясувати всі аспекти і надати принаймні роз’яснення про мету такого рішення. Наразі чекаємо рішення від влади щодо порушеного питання. А між тим, утримувати такі препарати у карантині – це не просто хибне рішення, а пряма шкода.

Наприкінці такого складного для усіх року Ви дозволите спитати Вас про плани на рік прийдешній?

– Перше, про що хочеться сказати, це запевнити своїх колег – провізорів і фармацевтів – у тому, що ми продовжимо дбати про їхню безпеку і здоров’я. Зараз, як відомо, уряд прийматиме рішення про категорії населення, що мають бути першочергово вакциновані від COVID-19. Сюди ж ввійдуть і спеціалісти, що працюють у структурах, які належать до критично важливих для забезпечення життєдіяльності країни. Зараз до цього списку входять поліціянти, вчителі, медичні працівники, але фармацевтів знову забули…Це можна пояснити тільки тим, що в нашому парламенті немає жодної людини з фармацевтичною освітою, яка б знала і усвідомлювала важливість роботи і незамінність цих спеціалістів, особливо в час пандемії.

Позиція нашої Асоціації щодо цього питання незмінна: працівників аптек необхідно вакцинувати першочергово і державним коштом, бо без аптек страждатимуть пацієнти, серед яких, до слова, і лікарі, і поліцейські, і вчителі, і, зрештою, всі ми.

Тож хочу у році прийдешньому побажати всім, окрім міцного здоров’я і благополуччя, ще й порозуміння і чуйного ставлення один до одного!

Pharma.net.ua
Автор материала
>
полезный материал
2 читателей 2 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 2589 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь