- Категория
- Бизнес
Аналіз проекту постанови КМУ: коментарі та зауваження
- Дата публикации
- Количество просмотров
-
1243
Інна Демченко, Державна служба лікарських засобів та виробів медичного призначення
Андрій Горбатенко, старший ЮК «ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС»
| Витяги з проекту постанови КМУ «Про затвердження Переліку осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, порядку і правил проведення обов'язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам» | Коментар Демченко Інни Борисівни, Державна служба лікарських засобів та виробів медичного призначення | Коментар Горбатенко Андрія, старший юрист компанії «ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС» |
| ПОРЯДОК І ПРАВИЛА проведення обов'язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам 1. Обов'язкове страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам, внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності. |
Який Закон, або нормативний акт розкриває поняття «професійної помилки»? | Законодавство України дійсно не містить такого поняття як професійна помилка. Доцільно визначити, що обов'язкове страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам, у зв’язку із здійсненням такими працівниками професійної діяльності. Які саме помилки фармацевтичних працівників маються на увазі, можливо, це помилки під час виробництва лікарських засобів. Це питання потребує чіткого визначення. |
| 2. Суб'єктами страхування професійної відповідальності є страхувальники, страховики і треті особи, яким заподіяна шкода. 3. Предметом обов'язкового страхування професійної відповідальності є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з його відповідальністю за відшкодування шкоди життю та здоров'ю третіх осіб, внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності. 4. Страхувальниками є суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з медичної практики (юридичні та фізичні особи), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, крім тих, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. 5. Страховиками є юридичні особи резиденти України, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування професійної відповідальності. 6. Треті особи — фізичні особи, яким заподіяна шкода життю та здоров'ю внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності страхувальника. 7. Страховий ризик – певна подія, в результаті якої настає цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо відшкодування шкоди життю та здоров'ю третій особі внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності страхувальника. 8. Страховими випадками є смерть, інвалідність, втрата працездатності третьої особи, витрати на лікування та догляд дітей внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності страхувальника, не пов'язаних з халатністю або недбалим виконанням ним професійних обов'язків. |
Що означає термін «професійна помилка» якщо він не охоплює халатність та недбале виконання професійних обов'язків, що закріплено у п.8? Як можливо здійснити сумлінну та не халатну дію- помилку яка в кінцевому результаті призвела до смерті третьої особи (інвалідності) , при цьому слід враховувати що ця дія ще повинна бути не умисною, оскільки якщо дія умисна страховик не виплачує страховий випадок (зазначено нижче у п.17 Порядку і Правил)?! Смерть, інвалідність, тілесні ушкодження (які несуть за собою втрату працездатності) передбачені Кримінальним кодексом України. Кодекс вказані злочини поділяє на умисні, або в наслідок халатності та необережності (недбалого виконання своїх функцій). Наведені обставини згідно порядку і правил виключають страхове відшкодування, тоді взагалі незрозуміло які «професійні помилки» підлягають страхуванню та відшкодуванню. |
Доцільно викласти у наступній редакції: 3.Об’єктом обов'язкового страхування професійної відповідальності є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з його відповідальністю за відшкодування шкоди життю та здоров'ю третіх осіб, завданих в результаті здійснення професійної діяльності. 4. В першу чергу страхувальниками є особи, які уклали відповідний договір страхування. Не зрозуміло чим викликано виключення юридичних та фізичних осіб, що фінансуються з державного бюджету.6. Викласти у наступній редакції: «6. Треті особи — фізичні особи, життю та здоров'ю яких заподіяна шкода в результаті здійснення страхувальником професійної діяльності.» 7.Поняття «страховий ризик» визначено некоректно. Далі у тексті положення воно не зустрічається Його застосування у підпункті «а» пункту 2.1 Типового договору є фактично неможливим у контексті визначення згідно з пунктом 7 Положення. 8. Досить звужений та казуїстичний є підхід до визначення терміну «страховий випадок». Не зрозумілим є співвідношення понять «халатність» та «недбале виконання обов’язків». На мій погляд, факт халатності (неналежного виконання професійних обов’язків) може бути встановлений лише судом під час розгляду кримінальної справи по ст. 140 КК. |
| Сукупність усіх претензій та позовів, пред'явлених третіми особами (представниками, опікунами, спадкоємцями) щодо відшкодування шкоди, спричиненої однією подією, вважаються одним страховим випадком. Факт отримання шкоди, заподіяної життю та здоров’ю третім особам внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності страхувальника встановлюється / визначається рішенням суду та відповідними органами управління охороною здоров’я |
Які саме органи управління охороною здоров'я уповноважені визначати факт отримання шкоди та професійну помилку знахарки, лікаря, фармацевта? Чи повинен суд спиратись на рішення органу управління, або навпаки орган управління на рішення суду? | Необхідно визначити орган уповноважений встановлювати факт заподіяння шкоди третім особам. На мій погляд, факт заподіяння шкоди має визначатися спеціальним органом або судом. |
| 9. Страховою сумою є грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести страхову виплату третій особі (представнику, опікуну, спадкоємцю), при настанні страхового випадку. | Якщо страховик сплачує суму третій особі, чому страхувальник повинен судитися із страховиком за відмову останнього у її виплаті цій особі, як зазначено нижче? | |
| 12.У разі відсутності договору обов’язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників ліцензування відповідного виду діяльності та державна акредитація не проводиться. | Як бути з вже отриманими ліцензіями | Цей пункт призводить до необхідності внесення змін до ліцензійних умов. |
| 13. Договір страхування укладається на строк один рік. 14. У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання інформації про страховий випадок повідомити про це страховика. |
Не враховано ситуацію, коли страхувальник заперечує свою причетність до випадку, й вказане питання розглядається судом (рішення у судовому розгляді може бути як на користь третьої особи так і на користь страхувальника) таким чином виникає спірне питання з якого моменту йде «отримання інформації про страховий випадок» з моменту звернення третьої особи до страхувальника, суду, або з моменту винесення рішення суду з цього питання (отримання рішення суду страхувальником). | 14. Доцільно відраховувати триденний термін з моменту звернення третьої особи до страхувальника (його представників, опікунів, спадкоємців) з вимогою про відшкодування шкоди завданої у зв’язку із здійсненням страхувальником професійної діяльності. |
| 15. Для отримання страхового відшкодування страховику подаються заява про виплату страхового відшкодування та такі документи: – заява про настання страхового випадку; – договір страхування; – заява (претензія, позов) третьої особи; – листування між страхувальником та третьою особою, що має відношення до страхового випадку; – документи, що підтверджують отримання професійних послуг від страхувальника третьою особою (медична документація, рецепти, призначення лікаря, чеки тощо); – документів, які розглядались судовим органом та/або органом управління охороною здоров’я під час розгляду справи; – рішення органу управління охороною здоров’я та/або судового органу про визнання факту отримання шкоди життю та здоров’ю третьою особою; |
Поняття та/або слід виключити, оскільки на наш погляд саме суд. На підставі висновку відповідних фахівців повинен встановлювати факт отримання шкоди, факт заподіяння шкоди конкретним працівником конкретного страхувальника (оскільки мова йде про страхування професійної відповідальності саме працівників а не страхувальника взагалі). На яких підставах. Зазначених у якому Законі вказані обставини та спірні питання буде визначати орган управління охороною здоров'я, який орган, яким Законом такому органу надано право розгляду справ такої категорії? | Не визначено що має міститися у заяві. Думаю, є доцільним залишити вирішення справи у спеціальному органі, як альтернативу судовому розгляду, це могло б сприяти вирішенню таких ситуацій, коли медичний заклад не заперечує проти відшкодування. Навіщо подавати договір страхування, він вже є у страховика. |
| про тимчасову втрату працездатності третьою особою | Яким чином вказаний документ отримає страхувальник, оскільки третя особа не зобов'язана надавати страхувальнику будь які документи, проте це не перешкоджає їй вимагати від страхувальника за рішенням суду відшкодування. | |
| свідоцтво про смерть третьої особи | Яким чином вказаний документ отримає страхувальник, оскільки третя особа не зобов'язана надавати страхувальнику будь які документи, проте це не перешкоджає їй вимагати від страхувальника за рішенням суду відшкодування. | |
| - документи про правонаступництво – – – – – – – – документи, які засвідчують задоволення претензії третьої особи;- інші документи, які дають змогу встановити факт настання страхового випадку та розмір збитків, які підлягають відшкодуванню. Документи на виплату страхового відшкодування можуть подаватися страхувальником або третьою особою (представником, опікуном, спадкоємцем). |
Яким чином вказаний документ отримає страхувальник, оскільки третя особа не зобов'язана надавати страхувальнику будь які документи, проте це не перешкоджає їй вимагати від страхувальника за рішенням суду відшкодування. Що мається на увазі? Задоволення рішенням суду вимог третьої особи (це міститься у рішенні суду), або матеріальне задоволення страхувальником вимог третьої особи? У такому випадку навіщо страхуватися і чому виплата тоді здійснюється третій особі? Така трактовка дає змогу і підстави страховику ухилятися від сплати за страховим випадком! (дивись права страховика). У третьої особи є рішення суду про задоволення його вимог, навіщо йому будь-кому подавати документи, якщо за рішенням суду він має право звернутись до виконавчої служби за примусовим виконанням рішення суду. Термін документи притаманний оригіналам, а не копіям? Тоді виникає питання про надання оригіналу свідоцтва про смерть та інших документів які у разі втрати досить проблемно відновляти. Вказані проблеми відобразяться на взаємовідносинах сторін страхового випадку. Крім того наявність страхового випадку, судового позову та судового процесу ніяк не покращують співвідношення страхувальника й третьої особи, тому термін «можуть подаватися» не повинен застосовуватись, оскільки сторони можуть не дійти згоди щодо обов'язковості надання документів страховику обома сторонами. | Схема за якою із заявою до страховика звертається третя особа можлива лише тоді, коли немає спору про страхове відшкодування. Якщо ж у третьої особи є рішення суду на її користь, то швидше за все, така особа звернеться до виконавчої служби. |
| На підставі отриманих документів страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування та складає страховий акт, який є підставою для виплати страхового відшкодування третій особі (представнику, опікуну, спадкоємцю). | Хто взагалі повинен подавати страховику документи? Оскільки виплата проводиться третій особі, чому документи повинен надавати страхувальник, крім того оригінал договору страхування мається у страховика, навіщо страхувальнику його подавати знову? | Механізм отримання страхового відшкодування вимагає суттєвого доопрацювання. |
| 16. Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страховик повинен прийняти протягом 15 робочих днів від дати отримання всіх необхідних документів. | Перелік документів не є вичерпним, про що свідчить п.15 а саме термін «інші документи, які дають змогу встановити факт настання страхового випадку та розмір збитків, які підлягають відшкодуванню», враховуючи відсутність обов'язку з боку третьої особи надавати документи страховику та навпаки, процес відшкодування ймовірно зайде у глухий кут, що неодмінно завдасть матеріальної шкоди страхувальнику. | |
| У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик протягом трьох робочих днів з дати його прийняття повідомляє заявника в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. 17. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі: – навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового випадку. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до законодавства |
До якого законодавства? Як можливо доказати навмисні дії провізора (при дистрибуції,роздрібній торгівлі) які спричинили смерть третьої особи при покупці лікарського засобу? Перелік документів що подаються страховику (п.15) взагалі не відображають умисність або неумисність дій страхувальника або найманої їм особи, яким чином страховик буде встановлювати цей факт? Чому страхувальник (суб'єкт господарювання) повинен за власні кошти розраховуватись із третьою особою, якщо навіть доведено, що провізор який працює у страхувальника і на користь якого він уклав договір із страховиком, вступив у зговір із третьою особою, або її спадкоємцем. Кошти страховику перераховував страхувальник (припустимо аптека), позов до суду подається на страхувальника (аптеку), чому за зговір провізора із третьою особою повинен страждати страхувальник, який між іншим у разі ухилення від страхування не може отримати ліцензію? Чому страхувальник не має права очікувати виплати страховки спадкоємцям третьої особи, якщо доведено що провізор навмисно вбив її підклавши отруту у ліки? Одночасно як свідчить постанова, страховий випадок не стосується халатності або недбалого виконання професійних обов'язків й як ми бачимо умисних дій. Тоді чого ж стосується страховий випадок й в якому разі страхувальник має можливість відшкодувати |
Як вже зазначалося, умисел при здійсненні таких дій має бути встановлений у судовому порядку у кримінальному провадженні. |
| вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; | Дії що спричинили смерть третьої особи, або її інвалідність, втрату працездатності (тілесні ушкодження) це вже є злочин, або умисний (вбивство, тяжкі тілесні ушкодження), або з необережності та халатності. Всі ці обставини виключають настання страхового випадку. Проте смерть та інвалідність, втрата працездатності передбачаються як страховий випадок що підлягає відшкодуванню (п. 15) таким чином пункт 17 постанови суперечить за змістом п. 15 постанови | |
| - подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; | Саме це зазначалось у зауваженнях, що факт настання страхового випадку повинен бути зафіксований рішенням суду і тільки потім можливо повідомлення страховика страхувальником про його настання, натомість постанова передбачає повідомлення протягом трьох днів з моменту як про нього стало відомо (наприклад третя особа подала позов про що суд повідомив страховика). Найбільш правильним було б повідомлення судом страховика про встановлення факту настання страхового випадку (прийняття судом відповідного рішення). | |
| - несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. | Несвоєчасним буде повідомлення після трьох днів з того часу як стало відомо про випадок (скоріш за все це повідомлення суду про позов, а якщо позивач раніше звернувся до аптеки усно, або письмово? З якого часу слід вважати що страхувальнику стало відомо про випадок у такому разі?), припустимо що судове засідання триває місяць і більше, а рішення суду задовольняє позов частково, з якого часу відраховувати три робочих дні? Як зазначалося у зауваженнях вище, третя (постраждала особа) має можливість і право не давати документи перелік яких є обов'язковим згідно п.15. Такі дії страховик може розцінювати як створення перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Розмір збитків взагалі не є компетенцією страхувальника! Але чому повинен страждати страхувальник якщо страховик відмовить у виплаті страхового відшкодування третій особі?!!! | |
| Відмову страховика у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. | Вказане речення свідчить, що страхувальник у будь якому випадку (в тому числі шляхом примусового виконання рішення суду на користь третьої особи) буде вимушений за власний рахунок відшкодувати позовні вимоги, й тільки потім через нове судове засідання буде стягувати гроші із страховика (знов таки витрачаючи власні кошти)! На наш погляд у постанові повинно бути зазначено, що страховик є стороною судового процесу, який визначає шкоду як вказано у п.8 й у разі рішення суду на користь третьої особи (постраждалої особи або його представників, спадкоємців) здійснює виплату страхового відшкодування третій особі. Участь страховика у судовому процесі дасть йому змогу отримати від інших сторін перелік всіх необхідних документів, таким чином ліквідуються проблемні питання надання вказаних документів страховику (що вже окреслювалось раніше). Крім того, якщо страхувальник сплатив необхідні кошти за договором страхування, фінансову відповідальність перед третіми особами повинен нести страховик, відповідно третя особа повинна звертатись до суду щодо відмови у виплаті їй страховиком страхового відшкодування а не страхувальник, який виконав обумовлені договором дії та сплатив відповідні кошти при укладанні такого договору! | |
| 18. У разі коли заподіяна шкода частково або повністю компенсована іншими причетними до страхового випадку особами, страховик відшкодовує тільки різницю між сумою, що підлягає відшкодуванню за договором страхування, і сумою, що компенсована іншими особами. Про таку компенсацію страхувальник, треті особи (представники, опікуни, спадкоємці) зобов'язані повідомити страховика. Страхові виплати за договорами страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати третя особа за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням і суми, що має бути сплачена як відшкодування збитків. |
Якщо сукупність усіх претензій та позовів, пред'явлених третіми особами (представниками, опікунами спадкоємцями) щодо відшкодування шкоди, спричиненої однією подією, вважаються одним страховим випадком, але страхові виплати за договорами страхування здійснюються незалежно від суми що має бути сплачена як відшкодування збитків то ймовірно страхові виплати не будуть погашати суму збитків. Таким чином така страховка не задовольняє ані третьої особи ані страхувальника при взаєморозрахунках із третьою особою. Тоді навіщо запроваджувати таке обов'язкове страхування, чиї інтереси воно буде захищати. На наш погляд це насамперед спроба отримання додаткових коштів до бюджету при отриманні страховиками ліцензій на вказаний вид страхування. Крім того, це шлях до корупційних схем отримання прибутку підприємствами-страховиками інтереси яких будуть лобіювати посадовці (звичайно на платній основі) до права яких належить видача таких ліцензій. Одночасно запровадження механізму обов'язкового страхування тільки для недержавних підприємств та фізичних осіб-підприємців є взагалі не ефективним в контексті захисту здоров'я громадян (третіх осіб), оскільки переважна більшість громадян здійснює лікування саме в державних лікарнях та закладах охорони здоров'я, лікарі що здійснюють лікування та виписують рецепти, переважно працюють в державних та комунальних закладах й установах! Крім того страховий випадок у тому вигляді який зазначено в постанові, в контексті діяльності аптеки (взагалі оптової та роздрібної торгівлі л/з), може наступити лише у випадку продажу неякісного або фальсифікованого лікарського засобу (оскільки передозування або отруєння якісним л/з, це провина третьої особи яка неуважно прочитала інструкцію по застосуванню л/з, або проводила його зберігання у невстановленому місці, чи неналежних умовах). Якщо засіб був неякісним за провини виробника, чому відповідальність повинен нести представники оптової чи роздрібної торгівлі ( це стосується також виробництва л/з шкідливі властивості якого додатково виявлені вже після його надходження до серійного виготовлення та застосування). Шкода яка наступила при таких обставинах повинна відшкодовуватись виробником ( ЗУ « Про лікарські засоби»), проте обов'язкове страхування не стосується виробництва лікарських засобів, чому?!!!!! Яку хоча б одну «професійну помилку» при продажу сертифікованих ліків може допустити провізор аптеки, яка спричинила би настання страхового випадку? Кого із найманих працівників повинен страхувати власник аптеки фізична особа-підприємець? Чому він повинен сплачувати кошти за найманих працівників, при цьому в іншому випадку він не отримує ліцензії? А якщо протягом року (дії договору) в нього змінюються працівники, або розширюється штат, або навпаки зменшується штат чи кількість аптек, аптечних кіосків (пунктів) у зв'язку із нерентабельністю, чому страховик не повинен повернути такі надлишкові кошти сплачені наперед за рік (для отримання ліцензії)? Чому щорічна разова сплата страхового внеску не вважається авторами проекту підставою для підвищення цін на лікарські засоби. Невже фізичні особи-підприємці, прибутки яких обмежені постановою КМУ№955 (фіксованими державними цінами) не понесуть додаткових фінансових витрат на страхування, за рахунок яких коштів вони повинні його здійснювати? Чи не відобразиться обов'язкове страхування на стані конкуренції та конкурентно-спроможності приватних підприємців у порівнянні із державними та комунальними установами фармацевтичної галузі та галузі хорони здоров'я? Чи є введення додаткових обов'язкових платежів ( по 500 гривень на кожного працюючого) для приватного сектору цих галузей (переважно суб'єктів малого підприємництва) ознакою сприяння з боку держави розвитку та конкуренції, або навпаки? На підставі викладеного, проект регуляторного акту не відповідає вимогам ст. 4 Закону України « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки Принципами державної регуляторної політики є: доцільність — обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми (Наявність проблеми не визначена, чи поширені на Україні випадки не відшкодування постраджалим громадянам матеріальної шкоди у наслідку професійних дій); адекватність — відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив (Державного сектора акт не стосується, проте переважна більшисть громадян звертається за лікарською домогою саме до представників вказаного сектору) ; ефективність — забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави (максимального ефекту досягнуто не буде, оскільки акт не стосується державних (бюджетних) закладів охорони здоров'я і виробників лікарських засобів); збалансованість — забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави ( Сумнівний інтерес громадян, оскільки через суд вони і так мають змогу відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі за рахунок коштів винного суб'єкта господарювання. Не має інтересів суб'єктів господарювання, оскільки витрати на страхування не гарантують погашення позовів у повному обсязі, само поняття професійної помилки чітко не визначене, виплата страховки не пов'язана із халатністю та недбалим ставленням до виконання обов'язків найманими працівниками, та неможлива, у разі їх умисних дій, або кваліфікації дій як злочин); передбачуваність — послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності (Наявні Ліцензійні умови не передбачають обов'язковість страховки, прийняття такого акту несе в собі нові зміни до тільки прийнятих ліцензійних умов. Крім того, проблемним питанням стане легітимність вже отриманих ліцензій,строк який закінчується через декілька років.Чи потрібне обов'язкове страхування тим, хто отримав ліцензії раніше вказаного акту?Чи буде відсутність страховки приводом для позбавлення ліцензії отриманої за інших умов до вступу в дію нового регуляторного акту?). ; Також виникає питання, яка галузь або сфера відносин буде наступною, наприклад дії робітників громадського харчування, насамперед, поварів, продавців продуктів харчування, які частіше, ніж лікарські засоби наносять шкоду здоров'ю громадян. Як будуть визначатися їх «професійні помилки»? Так само питома вага жінок потерпають від несплати аліментів. Мабуть, потрібно обов'язково страхувати всіх чоловіків, які мають дітей, від вказаного випадку раз на рік!? Працівників телебачення від випадків психічних захворювань та підвищення агресивності серед підлітків, викликаних програмами, які транслюються на телеканалах! Взагалі всіх громадян слід страхувати від заподіяння шкоди один одному (бійка, свара, пошкодження майна, хуліганські дії тощо). |
Не зрозуміло, який зв’язок між відшкодуванням сум згідно претензії третьої особи до страхувальника та певними відшкодуваннями з боку інших причетних до страхування особами. Хіба страхове відшкодування не має включати також суму збитків? Строки виплати страхового відшкодування не визначені. |
| Додаток № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від ______________ № _____ ТИПОВИЙ ДОГОВІР обов'язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівниківМісце і дата укладення договору " ___ " __________ 200__ р. Страховик __________________________________________________ (повне найменування, прізвище, ім'я, по батькові ____________________________________________________________ керівника, його повноваження, серія і номер ліцензії ___________________________________________________________, та термін її дії) з однієї сторони, та страхувальник ______________________________ (прізвище, ім'я, по батькові, ____________________________________________________________ керівника, його повноваження) з другої сторони, уклали цей договір про таке: 1. Предмет договору 1.1. Страховик страхує відповідальність Страхувальника за відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров'ю третій особі внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності, згідно з Порядком і правилами проведення обов'язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від ________________ № _______ (далі — Порядок). 1.2. Предметом договору обов'язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників (далі — Договір страхування) є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з його відповідальністю за відшкодування шкоди життю та здоров'ю третіх осіб, внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності. 1.3. Страховими випадками є смерть, інвалідність, втрата працездатності третьої особи, витрати на лікування та догляд дітей внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності страхувальника, не пов'язаних з халатністю або недбалим виконанням ним професійних обов'язків. Сукупність усіх претензій та позовів, пред'явлених третіми особами (представниками, опікунами спадкоємцями) щодо відшкодування шкоди, спричиненої однією подією, вважаються одним страховим випадком. Факт отримання шкоди, заподіяної життю та здоров’ю третім особам внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності страхувальника встановлюється / визначається рішенням суду та відповідними органами охороною управління здоров’я. 1.4. Загальна страхова сума за цим Договором страхування складає: _______________ гривень. 1.4.1. Страхова сума на одного медичного і фармацевтичного працівника страхувальника, які підлягають обов'язковому страхуванню професійної відповідальності, за цим Договором страхування складає: _______________ гривень. 1.4.2. Кількість медичних і фармацевтичних працівників, які підлягають обов'язковому страхуванню професійної відповідальності (штатна чисельність медичних і фармацевтичних працівників страхувальника, які підлягають обов'язковому страхуванню професійної відповідальності) складає: ___________ осіб. 1.4.3. Страхова сума по окремому страховому випадку встановлюється: а) у разі смерті третьої особи, яка померла внаслідок страхового випадку, представнику, опікуну, спадкоємцю – 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; б) у разі визнання інвалідом третьої особи, яка постраждала внаслідок страхового випадку: І групи – у розмірі 2250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; II групи – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; III групи – у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; в) за кожний день непрацездатності третьої особи, яка постраждала внаслідок страхового випадку, а також при витратах на лікування та догляд дітей, які постраждали внаслідок страхового випадку, – 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більш як 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 1.5.Страховий тариф за цим Договором складає: 1% страхової суми, зазначеної у пункті 1.4. цього Договору. 1.6. Страховий платіж по цьому договору страхування складає: _________________ гривень. Страховий платіж сплачується на поточний рахунок страховика (або його представника) до «___» __________ 200__року. 1. Права та обов'язки сторін 2.1. Страхувальник зобов'язується: а) При укладанні договору страхування надати інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, й надалі інформувати його про будь-яку зміну попередніх умов, та співпрацювати з усіх питань, що можуть мати відношення до договору страхування, предмету страхування, врегулюванню наслідків настання страхового випадку або при розгляді поданих до нього претензій. б) перерахувати на поточний рахунок страховика (або його представника) страховий платіж у термін, передбачений пунктом 1.6 цього договору; в) протягом трьох робочих днів повідомити страховика про настання страхового випадку, а також про всі події, які можуть стати причиною пред'явлення претензій чи подання позову щодо відшкодування шкоди, заподіяної третім особам. |
Виконання пункту практично неможливе, оскільки все знати або передбачити страхувальник не має змоги! Десь подівалась частина фрази повідомити «після отримання інформації про страховий випадок», строки повідомлення ще зменшились! | |
| 2.2. Страховик зобов'язується: а) ознайомити страхувальника з Порядком та умовами цього Договору; б) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування протягом десяти банківських днів з моменту підписання страхового акту; в) своєчасно повідомити страхувальника щодо прийнятого рішення про виплату страхового відшкодування. 2.3. Страхувальник має право: а) отримати страхове відшкодування згідно з цим договором і Порядком; |
Але ж в Порядку і правилах сказано, що отримувачем відшкодування є третя особа (зазначено у п.15)!!!! | |
| б) оскаржити відмову страховика у виплаті страхового відшкодування в судовому порядку. в) отримати дублікат цього договору в разі його втрати; г) вимагати від страховика необхідну йому інформацію, в частині що стосується виконання вимог цього Договору. 2.4. Страховик (або його представник) має право: а) Запитувати й отримувати у страхувальника будь-яку інформацію, яка має відношення до укладання та виконання цього Договору, настання страхового випадку, перевіряти надану інформацію. |
До укладання договору має відношення професійна діяльність найманих працівників страхувальника, й його діяльність взагалі в тому числі комерційна таємниця. Чи слід надавати право страховику отримувати будь-яку інформацію? | |
| 2. Відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів4.1. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, взятих відповідно до цього договору, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством. 4.2. За несвоєчасну виплату страхового відшкодування в терміни, передбачені пунктом 3.3. цього договору, страховик сплачує пеню в розмірі ___________ простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку, яка діяла в період, за який нарахована пеня. |
Кому сплачує страховик пеню, третій особі якій сплачує відшкодування або страхувальнику із яким укладено договір? | |
| ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ проекту постанови Кабінету Міністрів України Для попереднього громадського обговорення пропонується проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, порядку і правил проведення обов'язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам" розроблений відповідно до Закону України "Про страхування". Прийняття запропонованого проекту постанови Кабінету Міністрів України дозволить захистити права пацієнтів та запровадити економічний механізм захисту відповідальності медичних і фармацевтичних працівників на випадок заподіяння шкоди життю та здоров ю третіх осіб, внаслідок професійних помилок у зв'язку із здійсненням професійної діяльності, не пов'язаних з халатністю або з недбалим виконанням ними професійних обов'язків. Проект постанови Кабінету Міністрів України передбачає: встановлення переліку осіб, діяльність яких може заподі |
