Представники малого аптечного бізнесу: Держлікслужба опублікувала не той проект змін до Ліцензійних умов, який обговорювався робочою групою

Громадська організація «Миколаївська обласна фармацевтична асоціація «ФармРада» звернулась з відкритим листом до Голови Державної служби України з лікарських засобів Михайла Пасічника із зауваженням щодо неприпустимості існування подвійних стандартів. А..

Громадська організація «Миколаївська обласна фармацевтична асоціація «ФармРада» звернулась з відкритим листом до Голови Державної служби України з лікарських засобів Михайла Пасічника із зауваженням щодо неприпустимості існування подвійних стандартів. Адже проект змін до Ліцензійних умов, що розглядався на нараді робочої групи при Держлікслужбі, суттєво відрізняється від того документу, який опубліковано на сайті відомства нібито за результатами цієї наради.

Аналогічний Лист-звернення направлено Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку із проханням забезпечити прозору роботу Держлікслужби та не допустити приховування суттєвої інформації керівництвом Служби від громадськості.

Далі наводимо повний текст звернення, копію якого передано до редакції Порталу ThePharmaMedia.


Миколаївська обласна фармацевтична асоціація «ФармРада»

Громадська організація

Шановний Михайле Францовичу!

16.07.2014 р. відбулась нарада робочої групи з питань оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (створена згідно з наказом Держлікслужби №801 від 23.06.2014 р.). На нараді обговорювались питання щодо проекту змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (Ліцензійні умови). Слід зазначити, що зміни, які запропоновані до розгляду на нараді, суттєво відрізняються від тих, що оприлюднені на сайті Держлікслужби у відповідному розділі роботи робочої групи. Знову-таки ставиться питання освітньо-кваліфікаційного рівня для власників аптек – фізичних осіб - підприємців (ФОП) та «необхідність» примушування їх до використання РРО. Підставою для таких питань нібито слугує доручення Кабінету Міністрів України щодо встановлення «рівних умов конкуренції» між юридичними особами та ФОП. Нерівні умови, в першу чергу, вбачає ВГО АПАУ, головою якого Ви були до призначення на посаду голови Держлікслужби. Звертаю Вашу увагу, що моє прохання ознайомитися із дорученням Уряду не задоволено, його приховано, наче це є секретним документом! На мою думку, це ставить під сумнів існування такого доручення та суть його змісту щодо ФОП.

В той же час, оскільки знову і знову ВГО «АПАУ» лобіює нібито «вирівнювання» становища аптечних мереж на фармацевтичному ринку в порівнянні із становищем ФОП, я вимушена звернути Вашу увагу на наступні факти:

1. Організаційна форма підприємництва не є ознакою нерівності становища не тільки на ринку лікарських засобів, але й на будь-якому іншому ринку в Україні, оскільки громадяни України відповідно до Господарського Кодексу України (ГКУ) вільні у виборі такої організаційної форми. При вирішенні громадян створити юридичну особу, реєстрації себе як ФОП, створенні аптечної мережі, вирішальним фактором є, напевно, фінансовий стан та фінансова спроможність таких громадян та рівень очікуваних від діяльності прибутків. Фінансовий стан ФОП та рівень їх прибутків аж ніяк не можливо порівняти зі станом та прибутками аптечних мереж. Якщо проаналізувати статистику Держлікслужби та реєстр аптечних закладів, жодна аптечна мережа не припинила свого існування задля перетворення на окремих ФОП. Також слід зазначити, що навіть спрощена система оподаткування доступна як ФОП так і юридичним особам, з чого витікає п. 2.

2. Форма оподаткування не є ознакою нерівності на ринку реалізації лікарських засобів як і будь-яких інших товарів, оскільки суб'єкти господарювання вільно обирають для себе спрощену або загальну форму оподаткування. При цьому вирішальне значення має кількість найманих працівників та річний прибуток від діяльності. Задля доказу тези наведу окремі положення статті 291 Податкового Кодексу України (ПКУ):

291.3. Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

291.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

3) третя група – фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

4) четверта група – юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

5) п’ята група - фізичні особи – підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

6) шоста група - юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.

Таким чином, спрощена система оподаткування передбачена для юридичних осіб 4-ї та 6-ї груп і не є виключною прерогативою ФОП. Різницею у даному випадку від груп, до яких належать ФОП, є кількість найманих працівників та обсяг доходу. Знову-таки ПКУ підкреслює саме різницю у фінансовому стані та спроможність утримання більшої кількості працівників.

3. Застосування або не застосування у своїй діяльності РРО суб'єктом господарювання не є ознакою нерівності на ринку реалізації лікарських засобів як і будь-яких інших товарів на будь-якому ринку, оскільки це лише спосіб ведення обліку та складання звітності ( ст.296 ПКУ). РРО або його відсутність не впливає на обсяг отриманого прибутку, кількість споживачів, кількість обороту товарів та наданих послуг. Навіть серед груп платників єдиного податку не застосування РРО передбачено тільки для 1-3-ї груп, що не є дискримінацією по відношенню до інших груп, оскільки між групами існує суттєва різниця по кількості найманих працівників та обсягу річного доходу. Що тоді говорити про аптечні мережі та інших юридичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування і взагалі не мають жодних обмежень по кількості працівників (а отже і по кількості створених аптек) та обсягу доходів (який напряму залежить від кількості аптек)!

Таким чином, ВГО АПАУ безпідставно ратує за створення «рівних умов на ринку лікарських засобів» шляхом примушування спрощенців 2-ї-3-ї груп до застосовування РРО. У такому разі для рівності слід зняти з спрощенців 2-3-ї груп обмеження щодо кількості найманих працівників та граничного рівня обсягу річного доходу. Саме таким чином будуть створені дійсно рівні умови, при яких всі використовують РРО, всі можуть відкрити будь-яку кількість аптек, всі матимуть змогу отримати максимальний розмір доходу від своєї діяльності. Проте зняття обмежень зі спрощенців, як і нав'язування їм не передбачених ПКУ форм звітності, є спотворенням спрощеної системи оподаткування, її суті та цілей державної підтримки малого підприємництва (ч. 2 ст.48 ГКУ).

4. Кваліфікаційний рівень або його відсутність у ФОП не є ознакою нерівності на ринку реалізації лікарських засобів як і будь-яких інших товарів, оскільки ФОП без відповідної освіти та кваліфікації не має права особисто реалізовувати лікарські засоби, а такі дії ведуть до позбавлення ліцензії (п.4.1. Ліцензійних умов). Ліцензійними умовами не передбачено кваліфікаційних вимог для засновників та директорів юридичних осіб взагалі і аптечних мереж зокрема. Всі перелічені особи, в тому числі і ФОП, виступають на ринку лікарських засобів у якості роботодавців, які наймають працівників (персонал) в аптеки для здійснення безпосередньої діяльності з реалізації лікарських засобів. Кваліфікаційні вимоги передбачені Ліцензійними умовами саме для таких працівників та осіб, що організують їх діяльність (завідуючі аптеками). Законом "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (ст.8) передбачено включення у Ліцензійні умови кваліфікаційних вимог до працівників суб'єктів господарювання. Суб'єктами господарювання згідно з ГКУ є юридичні особи та ФОП (ст.55, ст.58 ГКУ). ФОП, який має бажання бути завідувачем своєї аптеки та/або особисто реалізовувати лікарські засоби у ній, повинен мати відповідну кваліфікацію. Так само і засновник юридичної особи, за бажанням, може виконувати ці функції при умові наявності фахової освіти. Отже, жодних ознак «нерівного становища» не існує, ФОП та засновники, власники, директори юридичних осіб мають рівні права та повноваження! Навпаки, уведення кваліфікаційних перепон для ФОП є ознакою обмеження права входження на ринок, що є прямим обмеженням конкуренції.

Таким чином, пропозиції ВГО АПАУ щодо кваліфікаційних вимог для ФОП мають на меті створення нерівних умов конкуренції та обмеження доступу на ринок, що є прямим порушенням законодавства, зокрема Конституції, ГКУ, ЗУ «Про захист економічної конкуренції».

З огляду на вищевикладене, прошу Вас сприяти недопущенню прийняття змін, що обмежують права ФОП та порушують здорову конкуренцію, до Ліцензійних умов та інших законодавчих актів.

Також прошу Вас вжити заходів щодо недопущення включення у Ліцензійні умови права відповідального зберігання лікарських засобів. Таку пропозицію вже лобіювало ВГО АПАУ у 2013 році.

У протилежність думці операторів фармацевтичного ринку, інтереси яких захищає АПАУ, зазначимо, що заборона здійснювати відповідальне зберігання є обмеженням, яке попереджає торгівлю фальсифікатом! Таке твердження випливає із того, що зберігання товару іншого суб'єкта господарювання не передбачає його перевірку якості та легальності походження. Суб'єкт господарювання, що приймає товар на зберігання, не несе відповідальності за його походження, якість, подальший збут. Сумнівним стає правове поле перевірки якості такого товару органом контролю, оскільки направлення на перевірку суб'єкта, що зберігає товар, не дає право на перевірку товару, який є власністю іншого суб'єкта. Отже, така норма є ідеальною схемою для приховування, зберігання та розповсюдження фальсифікату!

Підприємницька діяльність по наданню послуг зберігання не відноситься до оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Оскільки договори схову не передбачають реалізації товару що знаходиться на зберіганні, такі договори не можуть позитивно відображатися на забезпеченні населення. Суб'єкт господарювання, який здійснює роздрібний продаж лікарських засобів повинен мати власні приміщення, пристосовані для їх зберігання. В іншому випадку це буде шляхом уникнення від відповідальності за відсутність обов'язкового мінімального асортименту. Достатньо буде посилання на наявність відповідного договору зберігання із іншим суб'єктом господарювання.

Прошу прислухатись до викладених аргументів та врахувати їх у подальшій роботі по внесенню змін у Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

З повагою

Голова ГО «МОФАФР» Олена Пруднікова

Похожие материалы