Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
0 читателей 0 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 473 раз

Антимонопольний комітет України готує нову редакцію рекомендацій щодо недобросовісної конкуренції у сфері реклами лікарських засобів

Новости Украины - 473
second date473
12 березня 2021 року, за ініціативи АМКУ відбувся круглий стіл, в ході якого чиновники обмінялися думками з представниками фармацевтичної спільноти України щодо врегулювання питань недобросовісної конкуренції на фармацевтичному ринку. Читать далее
читайте также Главное за неделю

Під час заходу дискутувалися проблемні питання реклами і промоції лікарських засобів зокрема прояви неправомірної реклами ЛЗ та іншої фармацевтичної продукції. В обговоренні взяли участь виробники, рекламні агенції, що займаються рекламою ліків, журналісти та юристи.

За словами заступниці голови АМКУ Дар’ї Чередніченко, відомство зацікавлене у налагоджені конструктивного діалогу з учасниками фармацевтичного ринку. Вона також зауважила, що: «.. найбільш поширеними у сфері недобросовісної конкуренції є порушення, передбачені ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, зокрема й такої, що стосується лікарських засобів, - наголосила чиновниця і нагадала, що: в Україні рекламою ліків є поширення будь-якої інформації щодо ліків, якщо вони:

  • дозволені компетентним органом виконавчої влади (МОЗ України);
  • є безрецептурними та окремо не заборонені до рекламування».

Важливою вимогою до рекламної інформації про ЛЗ є чітке викладення об’єктивних відомостей про препарат без перебільшення можливостей його дії, що можуть ввести потенційного споживача в оману. Натомість безапеляційність тверджень і обіцянки програмованого позитивного результату (часто, необґрунтовані), що містяться в рекламній інформації, можуть вплинути на вибір відповідних ліків. Адже, люди частіше керуються не рекомендаціями лікаря, інформацією з різних джерел – ЗМІ, інтернет, зовнішня реклама тощо. Саме це спонукає звернути увагу на зміст рекламної інформації про лікарські засоби, що поширюється в різних засобах масової інформації.

Голова АМКУ Ольга Піщанська, нагадала присутнім, що від початку пандемії COVID-19 Комітет активно видавав рекомендації щодо реклами ліків загалом та, зокрема, рекламування препаратів для терапії пацієнтів з COVID-19. Ми всі були свідками того, як  деяка інформація могла вводити та вводила в оману споживачів, і це стало наочним свідченням шкоди від подібних дій. 

Дар’я Чередніченко додала, що наприкінці 2020р. було підготовлено звіт щодо дослідження виявлення та припинення недобросовісних практик у сфері лікарських засобів, біологічно активних добавок, лікувальних процедур, антисептичних та дезінфекційних засобів:

  • 25 фармвиробникам було рекомендовано утриматися від повідомлення безпосередньо та/або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, відомостей про лікарські засоби, зміст яких стосується лікування та/або профілактики коронавірусної хвороби, без належного обґрунтування відповідно до чинного законодавства, зокрема без наявності офіційних рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України щодо їх застосування, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо їх придбання (замовлення);
  • рекомендації було надано 6 телерадіоорганізаціям з проханням утриматися від розміщення та розповсюдження реклами, зміст якої стосується лікування та/або профілактики хвороб, які викликають коронавіруси, без належного обґрунтування відповідно до чинного законодавства, зокрема без наявності офіційних рекомендацій МОЗ щодо їх застосування, що може вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання (замовлення) ліків, послуг, які рекламуються;
  • в результаті вжитих заходів виявлено та припинено низку недобросовісних практик у сфері реклами ліків, дієтичних добавок, лікувальних процедур, антисептичних та дезінфекційних засобів.

Серед типових порушень щодо реклами ЛЗ, відзначалися такі, як:

  • поширення неповної та/або неточної інформації щодо безрецептурних ліків; щодо швидкості дії ЛЗ;
  • якості та/або ціни ЛЗ («висока якість», «помірна ціна», «доступна ціна», «найвища якість» тощо);
  • відомостей щодо лідируючих позицій в рейтингах того чи іншого препарату; про фармакологічні властивості лікарського засобу та його застосування тощо.

Як повідомила очільниця управління розслідувань недобросовісної конкуренції АМКУ Людмила Шурховецька, минулого року було відкрито 3 справи стосовно поширення неправдивої інформації щодо COVID-19, в якій виробники зазначали, що певні ліки мають специфічні властивості для боротьби із захворюванням. За однією з вказаних справ, вже стягнуто штраф, інша знаходиться в процесі стягнення штрафних санкцій, і третя справа розглядається в судовому порядку.

Чиновниця пояснила, що іноді виробники в своїй рекламі ліків вказували стверджували, наприклад, «долає швидко» натомість відповідно до інструкції, препарат розпочинав свою дію за 2 і більше годин. Або вказувалося: «з першого застосування», що також не відповідало інформації з інструкції для медичного застосування. Якщо в інструкції до лікарського засобу не вказано часовий період абсорбції ліків, твердження щодо швидкої чи миттєвої дії препарату, які спонукають споживача зробити вибір саме на користь цього препарату, містять прямі ознаки порушення антиконкурентного законодавства.

Отже, АМКУ застерігає компанії, які займаються рекламою ліків, бути обережними з гаслами/меседжами/закликами, які вони використовують для популяризації свого продукту.

Такі ж підходи мають бути і щодо «постковідної» реабілітації, підкреслила Шурховецька. Вона повідомила, що наразі розробляється протокол, який МОЗ України має затвердити до червня 2021 р. і який буде спрямований винятково на реабілітацію пацієнтів, що перехворіли на COVID-19. Тож, «Якщо зараз розпочнеться рекламна кампанія щодо того, що певний лікарський засіб, який буде включений до цього протоколу, лікуватиме від пост­ковідного синдрому — це буде введенням в оману споживачів. Тому АМКУ рекомендує компаніям утриматися від таких гасел та краще акцентувати увагу на інших корисних властивостях продукту», — порадила чиновниця.

Однак, в ході дискусії, представники фармацевтичної спільноти наголошували на тому, що швидкість дії насправді є відносним поняттям. Усе залежить від терапевтичних показань, специфічності дії тощо.

Крім того, зауважувалося, що інструкція не є єдиним надійним джерелом інформації про лікарський засіб, адже в ході постмаркетингових досліджень, які проводять компанії, виявляються нові доказові дані, які також використовуються.

Учасників круглого столу також цікавили підходи АМКУ до визначення пов­ноцінності та достовірності інформації: якою вона має бути, аби відповідати поняттям повноти та достовірності.

У відповідь, представники АМКУ зауважили, що, в своїй оцінці першою чергою звертають увагу на заклик, який у ній лунає, потім порівнюють подану інформацію з даними, які можна відразу перевірити (інструкція для медичного застосування).

Підіймалося також питання реклами ЛЗ та БАДів у соціальних мережах.  Чи розглядати таке розміщення інформації як рекламу?

На думку представників АМКУ, для врегулювання цього питання потрібно внести зміни в законодавство, чітко визначивши суб’єктів рекламування, їх відповідальність за дискредитацію конкурентів тощо.

Pharma.net.ua
По материалам: АМКУ
>
полезный материал
0 читателей 0 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 473 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь
материалы сюжета
больше новостей на эту тему