Чи може імпорт ліків виявитися ввезенням харчових продуктів?

Для імпортерів лікарських засобів може виявитися несподіванкою, що лікарські засоби при їх ввезенні в Україну можуть виявитися зовсім не фармацевтичною продукцією, а харчовими добавками чи навіть напоями. Таке ноу – хау від митних органів пов’язано із зміною  останніми кодів УКР ЗЕД щодо імпортованих товарів. Що робити у такому випадку та чи є такі дії правомірними ми розповімо нижче.

Харчовий продукт чи лікарський засіб?

Позиція митних органів полягає у тому, що імпортери допускають «методологічну помилку», що полягає у неправильному визначенні бази оподаткування внаслідок невірної класифікації товару (лікарських засобів), що призводить до сплати ввізного мита та податку на додану вартість у неповному обсязі.

Зокрема, доволі часто контролери змінюють код УКТ ЗЕД групи лікарські засоби (3004), що оподатковуються за ставкою мита 0%,  на різні харчові продукти (2106) або напої (2202), до яких відповідно застосовуються більш високі ставки мита.

Як правило це стосується лікарських засобів, що виготовлені на основі рослинної сировини або на основі таких активних речовин, як вітаміни, мінеральні речовини, незамінні амінокислоти або жирні кислоти, а також гомеопатичних лікарських препаратів. Це пов’язується з певними особливими вимогами до кваліфікації зазначених товарів, які встановлені Додатковою приміткою 1. до Групи 30 Закону України «Про митний тариф України».

Зокрема, зазначені вище товари можуть класифікуватися згідно УКТ ЗЕД як лікарські засоби за умови наявності на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідних вказівок (для гомеопатичних препаратів достатньо виконання вимог 1-3):

1. специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися;
2. дозування;
3. спосіб застосування;
4. концентрація активної речовини або речовин.

Одним з основних доводів митниці при зміні коду товару, віднесеного імпортером до вищезазначеної категорії, є те, що препарат начебто не спрямований на лікування специфічних недуг, хвороб, а має загальний позитивний, тонізуючий ефект на організм. Зазвичай такі висновки підтверджуються експертами спеціального департаменту податкових та митних експертиз ДФС або рекомендаціями Всесвітньої митної організації щодо класифікації товарів.

В той же час, ми не поділяємо таку точку зору, оскільки вказані вище висновки та рекомендації відповідно до статті 69 Митного кодексу України не повинні відігравати визначальну роль для митних органів під час контролю правильності класифікації товару.

Як доказами спростування тверджень митних органів про те, що препарат не є лікарським засобом та не спрямований на лікування конкретних хвороб, недуг, ми рекомендуємо використовувати такі:

• реєстрацію товару щодо якого виник спір, як лікарського засобу;
• встановлення конкретних хвороб, недуг або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися в інструкції для користувачів та в реєстраційному посвідченні. Підтвердженням того, що те чи інше показання/призначення є конкретною хворобою/недугом може бути інформація з Міжнародної класифікації хвороб Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Як приклад успішного вирішення  подібного спору можна ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 року по справі №810/2393/15. Суд  не взяв до уваги висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України та визнав безпідставним рішення митниці щодо визначення коду УКТ ЗЕД як харчового продукту. До аналогічних висновків прийшов ВАСУ в своїй ухвалі від 16.03.2017 року по справі № 810/4744/15: даючи оцінку посиланням ДФС України на рекомендації Секретаріату Всесвітньої митної організації, як на доказ того, що препарат не є лікарським засобом, а сприяє загальному здоров'ю та доброму самопочуттю, суд відзначив, що вірними є твердження судів попередніх інстанцій про те, що названі рекомендації не є обов'язковими для відповідача.

Напої або лікарські засоби?

Розглядаючи спори щодо зміни коду УКТ ЗЕД лікарського засобу, що містить спирт, та  класифікації його за кодом групи 2208 (напої, що містять спирт), суди звертають увагу в першу чергу на споживче призначення товару. Таким для лікарських засобів є саме лікування, а не застосування в якості алкогольного напою. Прикладом такого судового підходу є згадана вище ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.03.2017 року по справі №810/4744/15.

Для підтвердження статусу лікарського засобу, крім зазначених вище доказів, ми рекомендуємо подати  до суду наступні документи:

• документи, що підтверджують реєстрацію лікарського засобу в країні експорту;
• експортні митні декларації, в яких зазначено відповідну класифікацію товару, що ввозиться;
• висновки експертів;
• документи, що підтверджують безперешкодне розмитнення відповідного лікарського без зміни коду УКТ ЗЕД митними органами в попередні періоди.

Наразі, виходячи з Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД суди займають, на наш погляд, правильну позицію, відповідно до якої віднесення класифікація товару здійснюється в результаті співставлення наведеного в УКТ ЗЕД опису товару та характеристик і опису товару, що декларується. При цьому перевага надається тій товарній позиції, в якій характеристика товару розкривається найбільш повно.

З огляду на зазначене вище, у разі безпідставної зміни митними органами коду УКТ ЗЕД у представників фармацевтичного бізнесу є досить високі шанси відстояти свою позицію в суді. При цьому важливим є належне підтвердження класифікації товару як лікарського засобу при поданні документів для митного оформлення відповідного товару.