Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
4 читателей 4 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 2430 раз

Запровадження в Україні Належних практик GxP як гарантія якості фармацевтичної продукції

Новости Украины - 2430
second date2430
Наталя Співак, молодший юрист ЮК «Правовий альянс» 
читайте также Главное за неделю

GxP (Good х Practice) це загальний термін, який використовується для визначення ефективних практик якості (керівних принципів і правил) у багатьох сферах, в тому числі й у фармацевтичній, де «х» є символом для змінної.

GxP базується на керівництвах, які охоплюють усі етапи життєвого циклу лікарського засобу від його розробки, закупівлі сировини, матеріалів та їхнього контролю через валідацію і ретельний моніторинг технологічного процесу до перевірки якості кінцевого продукту і контролю реалізації кінцевому споживачу. Метою GxP є забезпечення населення якісними лікарськими засобами, що не в останню чергу зумовлюється обов’язковим протоколюванням кожної дії, яка вчиняється з препаратом.

В Україні Належні практики запроваджуються на рівні стандартів Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ України). Для їх розробки як основа використовуються міжнародна практика, а саме: директиви ЄС і ВООЗ. Ще у 2004 році на рівні постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) було затверджено вектор розвитку фармацевтичної галузі України у напрямку поступового запровадження окремих керівництв, зокрема, належної виробничої, дистрибуторської, лабораторної та клінічної практик. Однак це далеко не вичерпний перелік сфер, у яких зазвичай затверджуються керівництва.

Наразі з метою забезпечення контролю якості лікарських засобів наказом МОЗ України від 16 лютого 2009 р. № 95 затверджено такі настанови:

  • Належна виробнича практика;
  • Належна клінічна практика;
  • Належна практика дистрибуції;
  • Належна лабораторна практика;
  • Належна практика зберігання;
  • Управління ризиками для якості;
  • Фармацевтична система якості;
  • Міжнародні гармонізовані вимоги щодо сертифікації серії;
  • Фармацевтична розробка тощо.

Також Наказом МОЗ від 12 квітня 2011 р. № 203 затверджено Настанову «Лікарські засоби. Досьє виробничої дільниці», а Наказом МОЗ України № 191 від 25.04.2005 - Настанову «Дослідження біодоступності та біоеквівалентності».

Перелічені Настанови є стандартами МОЗ України, дотримання яких згідно із Законом України «Про стандартизацію» не є обов'язковим. Однак, коли вказівка про обов’язковість певних стандартів міститься в інших нормативно-правових актах, такий стандарт носить імперативний характер. Прикладом цього є Настанова «Лікарські засоби. Належна виробнича практика» (GMP), про яку йтиметься далі в цій статті.

Як уже зазначалося, у світі Належні практики використовуються на всіх етапах обігу лікарських засобів. На етапі розробки препаратів вивчається їх безпека і залежність ефективності від дози. Зокрема, під час доклінічних досліджень, які переважною більшістю проводяться на тваринах, необхідне додержання правил Належної лабораторної практики (Good Laboratory Practice - GLP), що є сукупністю жорстких формалізованих стандартних операційних процедур. Ідея GLP вперше була запропонована Адміністрацією по харчовим і лікарським продуктам (FDA) ще у 1976 р. і досі не введена як системний підхід в Україні.

На етапі клінічних випробувань, які проводяться за участі пацієнтів та/або здорових добровольців, у світовій практиці запроваджено обов’язкове дотримання Належної клінічної практики (Good Clinical Practice - GCP).

В українському законодавстві необхідність дотримання цих Належних практик закріплена наказом МОЗ  України від 23.09.2009 р. № 690. Зокрема, планування, проведення та звітність клінічних випробувань, у тому числі досліджень з оцінки біоеквівалентності, здійснюються з дотриманням вимог та принципів GCP; лабораторія для проведення фармакокінетичних досліджень, що залучається до клінічних випробувань, повинна відповідати вимогам GLP.

Якщо лабораторія відповідає вимогами GLP та GCP, то результати, отримані при дослідженнях, визнаватимуться в усіх країнах, у яких прийнята така система. Це є вкрай важливим з огляду на те, що клінічні дослідження коштують дуже дорого в європейських країнах. Для того, щоб іноземні виробники зверталися до наших лабораторій, де дослідження коштували б дешевше при такій же якості робіт, на наш погляд, необхідно запроваджувати вказані практики в Україні.

Згідно з Порядком проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань виробництво та збереження досліджуваного лікарського засобу, поводження з ним здійснюються з дотриманням вимог GMP.

Належна виробнича практика є частиною системи контролю якості, яка гарантує, що лікарські засоби виробляються із забезпеченням їхньої відповідності своєму призначенню, вимогам реєстраційного досьє та із виключенням ризиків для пацієнтів, пов'язаних із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю. В Україні відповідна Настанова була прийнята на основі «Європейських правил з належної виробничої практики лікарських засобів для людини та застосування у ветеринарії».

На українському фармацевтичному ринку представлені лікарські засоби вітчизняного та іноземного виробництва. Промислове виробництво лікарських засобів в Україні повинно здійснюватись з додержанням вимог Настанови з належної виробничої практики: на кінець 2013 р. в ліцензійному реєстрі вітчизняних виробників нараховується 110 суб’єктів господарювання. Переважна більшість вітчизняних готових препаратів виробляється із сировини (продукції in bulk) зарубіжного виробництва. Для забезпечення належної якості така сировина також повинна відповідати стандартам GMP.

Крім того, з 15.02.2013 р. суб'єкти господарювання при імпорті на територію України лікарських засобів, включаючи продукцію in bulk, повинні подавати копію виданого Держлікслужбою сертифікату або висновку GMP. З 01.07.2013 р. оператори ринку повинні подавати ці документи також при реєстрації, перереєстрації та внесенні змін у реєстраційні матеріали на лікарські засоби. У березні 2013 р. було введено обов’язкове ліцензування імпорту лікарських засобів.

Порядок проведення сертифікації виробництва регламентований наказом МОЗ України від 27.12.2012 р. за № 1130. За результатами процедури експертизи документів та інспектування виробництва в передбачених випадках видається сертифікат відповідності або висновок щодо підтвердження відповідності вимогам GMP. Висновок видається у разі наявності у виробника документа щодо відповідності виробництва лікарських засобів вимогам GMP, виданого уповноваженим органом країни-члена міжнародної Системи співпраці фармацевтичних інспекцій (PIC/S).

Додатково зазначимо, що рішення про вступ Держлікслужби України до PIC/S було прийнято на рівні постанови КМУ ще десять років тому. І лише у 2011 р. український державний орган приєднався до даної міжнародної системи, чим зобов'язав Україну виконувати міжнародні вимоги щодо забезпечення якості лікарських засобів на усіх етапах їхнього обігу.

З 2011 р. сертифікати відповідності вимогам GMP отримали приблизно 23% заявників з 340. Натомість статистика по видачі висновків набагато оптимістичніша: 81% з 1716 заяв на сертифікацію виробничих дільниць задоволено. Основною причиною відмови Держлікслужби України у сертифікації є критичні порушення, виявлені під час інспектування; недостовірні відомості, зазначені заявником у документах.

Згідно з чинним законодавством у разі, якщо сертифікація серій готового лікарського засобу здійснюється виробником на території країни-члена ЄС, або на території країни, із якою ЄС укладено угоду про взаємне визнання результатів інспектування, і при цьому уповноважений орган відповідної вказаної країни є членом PIC/S, то відсутня потреба отримувати окремі висновки GMP Держлікслужби України. Зауважимо, що на сьогодні Україною не укладено жодного такого договору, однак наразі готуються пропозиції до підписання двосторонніх договорів з країнами Європейського Союзу та Ізраїлем.

Зберігання і транспортування, яке охоплює практично всіх учасників фармацевтичного ринку, повинно здійснюватись з дотримання вимог Належної практики зберігання (Good Storage Practise — GSP). Настанова GSP розроблена ВООЗ і містить вимоги до персоналу, приміщень, обладнання, повернення, відправлення, транспортування та відкликання продукції.

Оптова торгівля лікарськими засобами повинна здійснюватись з додержанням чинної Настанови з Належної практики дистрибуції (Good Distribution Practice — GDP), яка розроблена з урахуванням серії стандартів ISO. Даною Настановою регламентуються вимоги до персоналу, документації, приміщення, обладнання, поставок замовникам, процедури повернення лікарських засобів та самоінспекції, а також має  гарантуватись, що:

  • лікарські засоби зареєстровані згідно з чинним законодавством України;
  • постійно додержуються умови зберігання лікарських засобів, включаючи період транспортування;
  • виключена можливість переплутування з іншими лікарськими засобами;
  • постійно забезпечується наявність необхідного асортименту препаратів;
  • лікарські засоби зберігаються в безпечних умовах у приміщеннях, що охороняються.

Як Належна практика дистрибуції, так і Належна практика зберігання імплементовані в чинні Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами затверджені наказом МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723. При цьому в Україні планується запровадити обов’язкову сертифікацію дотримання GDP, що є одним із пріоритетів діяльності Держлікслужби України на 2014 р. Для цього вже створюються GDP-інспекторати.

Порядок проведення сертифікації підприємств, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів, затверджений наказом МОЗ України № 421 ще у 2005 р. Однак станом на кінець 2013 р. GDP сертифікати відповідності вимогам Належної практики дистрибуції підтвердили 7 аптечних складів (5 суб’єктів господарювання) з 466 аптечних складів, які ліцензовано. Тобто, ще є до чого прагнути.

У сфері роздрібної реалізації лікарськими засобами в процесі своєї розробки перебуває Настанова «Лікарські засоби. Належна аптечна практика» (Good Pharmacy Practice — GPP), яка в майбутньому має стати важливим кроком для забезпечення якості лікарських засобів та стабільності функціонування аптечної мережі. Відповідний проект винесено на публічне обговорення МОЗ України. Оператори ринку активно долучаються до розробки цього документу.

Стандарт GPP має передбачати вимоги до суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами та професійних обов’язків провізорів (фармацевтів), що не передбачені чинними Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Настанова з належної аптечної практики має стати нормативним актом, який би застосовувався для аудиту, інспектування та сертифікації аптек та їх структурних підрозділів на відповідність принципам і правилам GPP.

Головним у діяльності аптечних закладів має бути надання допомоги пацієнтам, зокрема, з питань застосування лікарських засобів. Основні функції GPP за міжнародним досвідом включають відпуск лікарських засобів та іншої медичної продукції гарантованої якості, надання відповідної інформації і консультації пацієнтам щодо способів застосування препаратів, їх протипоказань, побічних ефектів тощо, здійснення моніторингу ефективності лікарських засобів.

«Фармацевти повинні вийти із-за прилавку і приступити до надання допомоги громадськості, надаючи послуги, а не тільки ліки. У простої діяльності із відпуску ліків немає майбутнього», - говориться у виданні «Розвиток фармацевтичної практики: фокус на пацієнта», розробленому ВООЗ та Міжнародною фармацевтичною Федерацією у 2006 р.

В основі світової концепції Належної аптечної практики лежить концепція «фармацевта семи зірок», яка полягає у виконанні наступних функціональних обов'язків: турбота про хворого; прийняття рішень; навички спілкування; менеджмент; безперервне підвищення кваліфікації; наставництво і лідерство. В Україні з кожним роком зменшується кількість аптек, які здійснюють виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки (так звана екстемпоральна рецептура), що оцінюється фахівцями галузі як крок назад у мистецтві фармацевтики.

Серед основних напрямів діяльності Держлікслужби України на 2014 р. оголошено подальшу гармонізацію регуляторного поля обігу лікарських засобів із законодавством ЄС та підвищення якості фармацевтичної допомоги та впровадження основ Належної аптечної практики. При цьому зауважимо, що на законодавчому рівні ще не розроблений механізм сертифікації суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами, який обов’язково стане необхідним у нашій державі з розвитком ідеї «фармацевта семи зірок».

Нарівні із запровадженням належних практик у сфері обігу лікарських засобів посилюється також державний контроль за якістю, ефективністю та безпекою фармацевтичних препаратів засобами візуального та лабораторного контролю. Про це свідчить статистика видання Держлікслужбою України розпоряджень про заборону / тимчасову заборону реалізації лікарських засобів. Так, за останні 5 років кількість таких заборон збільшилася у 5,5 раз: з 441 у 2009 р. до 2440 у 2013 р. (за кількістю препаратів).

Таким чином, загалом простежується посилення регулювання ринку обігу лікарських засобів, зокрема, шляхом запровадження міжнародної практики контролю якості на всіх етапах життєвого циклу препаратів, що однозначно оцінюється позитивно. При цьому важливим моментом є залучення громадськості до обговорення нових стандартів протягом їхнього затвердження, а також наявність перехідного періоду задля можливості перебудови бізнес процесів суб’єктів господарювання.

Pharma.net.ua
>
полезный материал
4 читателей 4 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 2430 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь