Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
0 читателей 0 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 1052 раз

Чому витрати на медицину важливі для економічного зростання

Новости Украины - 1052
second date1052
Микола Нордвік, minprom.ua
читайте также Главное за неделю

Як не дивно, економічний розвиток будь-якої держави значною мірою залежить від стану здоров’я її населення. Ця залежність гостро проявляється під час кризи та у період відновлення.

Наслідки кризи, яка й досі триває, для багатьох країн проявляються у значному зростанні дефіциту бюджету і збільшенні боргового навантаження, що, у свою чергу, призводить до зменшення фінансування витрат, у тому числі у сфері охорони здоров’я.

Разом із цим кризові явища впливають на зазначену сферу у тих чи інших країнах по-різному, і залежить це від політики, що була сформована протягом останніх років.

Розвинуті країни давно зрозуміли, що економічні успіхи досягаються не за рахунок темпів росту продукції, а за рахунок підвищення якості життя її населення.

Для країн, що формували бюджетно-податкову політику за таким принципом, негативні наслідки економічної кризи проявилися значно менше, ніж у порівнянні з країнами, де реформи у сфері охорони здоров’я та інших соціальних сферах не здійснювалися, а рівень корупції залишається на дуже високому рівні.

Уряди багатьох країн, розуміючи важливість системи охорони здоров’я для економіки, через конкретні фінансові інструменти забезпечили повне охоплення населення високоякісним медичним обслуговуванням, солідарний принцип фінансування та рівний доступ до медичної допомоги.

З іншого боку громадяни розуміють, що їхнє здоров’я має окрему, самостійну цінність і є, свого роду, інструментом для досягнення життєвих цілей.

Наприклад, отримання більш високого заробітку, квартири тощо. Фактично, людина опиняється перед вибором: або матеріальні статки, або здоров’я.

Разом із цим у бідних країнах більшість населення практично не має такого вибору. Маючи мізерну заплату, яка навіть не покриває обсяг їхніх фізіологічних потреб, та враховуючи захмарні тарифи на комунальні послуги, такі люди жертвують здоров’ям заради виховання дітей або піклування про хворих родичів.

У багатьох країнах Європи за рахунок реформ у сфері охорони здоров’я запроваджено нові стандарти лікування, визначено чіткий перелік та обсяги гарантованої безкоштовної допомоги, посилено контроль за бюджетними видатками.

В Україні ж медична реформа стала об’єктом прискіпливої критики, а пересічні українці часто взагалі не сприймають її результатів.

Порівняльна оцінка фінансування сфери охорони здоров’я в окремих країнах Європи за підсумками 2011 року свідчить, що Україна має дуже слабкі індикатори: один з найменших показників середньої тривалості життя - 68,1 року, найменші витрати на одну особу - приблизно 265 доларів та одне з найбільших навантажень на домогосподарства щодо фінансування витрат на власне здоров’я.

Порівняльна оцінка фінансування сфери охорони здоров’я в окремих країнах Європи, 2011 рік

Країна

ВВП на душу населення, доларів США

Середня тривалість життя, років

Загальні державні витрати на охорону здоров'я, мільярд доларів

Витрати на одну людину, доларів

Частка витрат домогосподарст на охорону здоров'я, %

Швеція

55 158,0

80,7

50,0

5 331,0

17,0

Австрія

47 083,0

79,3

44,8

5 280,0

16,0

Польща

12 538,0

76,7

35,0

899,0

23,0

Чехія

18 679,0

76,5

16,0

1 507,0

15,0

Болгарія

7 099,0

73,2

3,9

522,0

43,0

Румунія

7 935,0

72,0

11,0

500,0

19,0

Росія

14 247,0

69,8

115,0

807,0

35,0

Україна

3 877,0

68,1

12,0

265,0

41,0

За даними ВОЗ. 2011 рік.

Вочевидь, зрозуміло: щоб покращити стан справ, український уряд повинен збільшити витрати на сферу охорони здоров’я не менш ніж удвічі, при цьому жодним чином не можна перекладати це питання на плечі простих громадян.

У розвинутих країнах кожні десять років уряд збільшує витрати на медицину в середньому на один відсоток ВВП.

На сьогодні в країнах Європи ці витрати складають приблизно 7-9 відсотків від ВВП, а у США близько 15 відсотків.

В Україні за підсумками 2012 року загальні витрати зведеного бюджету - державний та місцеві бюджети - на охорону здоров’я становили 58,5 мільярдів гривень, що становить близько 4,2% від ВВП.

Проте слід також враховувати, що Україна має відносно низький рівень ВВП та безліч питань щодо цільового використання цих коштів. У підсумку, витрати на одну особу зменшилися до катастрофічно малих обсягів - приблизно 160 доларів.

Економічні чинники та реалії бюджету 

На початку кризи Україна, серед багатьох країн світу, встановила антирекорд - падіння ВВП сягнуло -15,2%.

Нова-стара політична сила, що прийшла до влади у 2010 році, поспішила заявити про успішне подолання кризи і почала "покращувати" життя простим громадянам.

Здавалось, підсумки 2011 року давали привід для оптимізму, однак рожеві кольори на картинах, які малювали чиновники, змінювались на сумні сірі та чорні.

Матеріали Рахункової палати України свідчать про значні порушення під час реалізації завдань щодо фінансування галузі охорони здоров’я у 2011 році.

Так, аудитом виявлено факти використання коштів державного бюджету з порушенням чинного законодавства на суму майже 122 мільйони гривень, неефективного використання - понад 148 мільйонів гривень.

Аудит ефективності використання коштів державного бюджету на виконання заходів Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки, засвідчив, що Міністерство охорони здоров’я України у 2011 році не забезпечило ефективного використання коштів державного бюджету.

Це призвело до того, що міністерству не вдалося навіть знизити рівень захворюваності на інфекції, боротьба з якими проводиться засобами імунопрофілактики. Також не спостерігається зменшення рівня захворюваності на інсулінозалежний цукровий діабет.

Протягом останніх трьох років кількість таких хворих зросла більш як на 10 відсотків, що перевищує загальнодержавну динаміку зростання захворюваності.

Лідером за рівнем захворюваності на цукровий діабет в Україні є Хмельницька область. Діти, хворі на діабет, не отримують гарантованого державою оздоровлення.

При запланованих 30–40 відсотків, у 2010–2011 роках у Вінницькій і Житомирській областях оздоровлено лише близько 8 і 4 відсотків відповідно хворих дітей.

Наявна кількість шкіл самоконтролю дає можливість проконсультувати лише близько 15 відсотків усіх хворих на діабет. У жодній із перевірених областей не забезпечено оснащення спеціалізованих кабінетів для підвищення рівня і якості надання медичної допомоги, що сприяло б передбаченому програмою зменшенню кількості випадків ампутацій стопи, гангрен, зумовлених захворюванням на цукровий діабет.

У перевірених регіонах збільшується також кількість випадків смертей хворих на діабет, зокрема, від ускладнень, спричинених хворобою.

Що ж відбувається сьогодні, які реалії владної турботи? На жаль, замість обіцяного покращення, навпаки, відбувається суттєве погіршення.

Як помітно з діаграми, питома вага витрат на охорону здоров’я у загальному обсязі витрат державного бюджету протягом останнього часу постійно і суттєво зменшується.

Так, якщо за підсумками 2011 року цей показник становив 3,1 відсотка, у 2012 році він зменшився до 2,9 відсотка, у поточному році він є найнижчим і становить лише 2,3 відсотка.

Зрозуміло, що за таким слабким рівнем фінансування негативна картина спостерігатиметься й за складовими витрат зазначеної сфери.

Так, загальна сфера охорони здоров’я фінансується лише на 69,7 відсотка від запланованого обсягу, при цьому на 100 відсотків не профінансовано жодний з напрямів.

Найнижчий рівень фінансування стосується витрат на санітарно-профілактичні та протиепідемічні заходи та заклади - лише 44,6 відсотка, спеціалізовані лікарні та заклади профінансовано на 68,1 відсотка від планового показника, який визначено на перші п’ять місяців поточного року.

Незважаючи на те, що курортний сезон давно у розпалі, відповідні лікарні та санаторно-курортні заклади профінансовано на 74,5 відсотка, а на станції швидкої допомоги з запланованих 15 мільйонів гривень не було виділено жодної копійки. 

Також влада не фінансує належним чином заходи, пов’язані з діяльністю медсестер, акушерів, фізіотерапевтів та іншого парамедичного персоналу, а також діяльність рентгенівських лабораторій та діагностичних центрів, які використовують подібну апаратуру.

Рівень фінансування тут становить лише 44,6 відсотка. При цьому слід враховувати важливість діагностики з огляду на проблеми захворюваності нашого населення на сухоти.

Приблизно така ж ситуація з фінансуванням медицини відбувається і з місцевими бюджетами.

Останнім часом на телебаченні, на вулиці, в Інтернеті часто-густо з’являються оголошення про фінансову допомогу для операції українцям за кордоном. Складається враження, що в Україні взагалі система охорони здоров’я відсутня.

Зрозуміло, що українські олігархи або чиновники високого рангу не будуть давати такі оголошення і це - головний біль та страждання простих громадян.

За даними ВОЗ підвищення на 1000 доларів показника відношення ВВП на одного громадянина забезпечує збільшення середньої тривалості життя на 0,5 роки, а збільшення на тисячу доларів доходів цього громадянина забезпечить зростання тривалості життя на один рік.

Тобто навіть при невеликому зростанні ВВП, але здійснивши реформи, що дозволять заробляти простим українцям більше, ми зможемо нарешті наблизитися до європейських країн хоча б за середньою тривалістю життя.

Проте ж як простому українцю працювати та заробляти, коли проблеми у сфері охорони здоров’я є лише його особистими проблемами, а влада й досі не розуміє, що тільки здорове населення може швидко підняти економіку та забезпечити подальший розвиток.

Pharma.net.ua
>
полезный материал
0 читателей 0 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 1052 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь