Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
3 читателей 3 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 2741 раз

Чи чекають наших провізорів на аптечному ринку Німеччини?

Новости Украины - 2741
second date2741
Ця країна донедавна вважалася раєм для провізорів. Яка ситуація на аптечному ринку зараз і чи чекають там українських фармацевтів?
читайте также Главное за неделю

Дистанційний продаж ліків все більше завойовує позиції на фармацевтичному ринку Німеччини, що призводить до посилення конкуренції не лише серед аптек, а й фахівців, які там працюють. Про своє взяття аптечного Рейхстагу розповіла Pharma.net.ua випускниця українського вишу, а тепер фрау аптекарка Олена Солоділова. 

Ви заздалегідь готувалися до роботи в Німеччині?

– Й гадки не мала, що буду працювати в німецькій аптеці! Виросла я у Луцьку, готувалася стати фармацевтом – навчалася за спеціальністю ”загальна фармація” на фармацевтичному факультеті Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського. Маю кілька років практики в українському фармацевтичному закладі. Так трапилося, що свою другу половинку я знайшла в Німеччині й як та голка за ниткою подалася за чоловіком. Вже 11 років мешкаю з ним та маленькою донечкою у містечку Борна, неподалік Лейпцігу ( федеральна земля Саксонія). Працюю в аптеці невеликого торговельного центру. 

Важко було нострифікувати диплом і влаштуватися працювати в німецьку аптеку? 

– Мені дійсно довелося підтверджувати свій український диплом провізора, бо він не зовсім відповідав вимогам німецького законодавства. Для цього я зібрала кейс відповідних документів, як українських, так і німецьких. Також потрібний був сертифікат, який засвідчував би певний рівень німецької мови, тому я закінчила мовні курси. Наступна вимога: здобути річний досвід практики – по пів року в громадській, лікарняній аптеці або ж у фармацевтичній промисловості чи рік у громадській аптеці. І у фіналі на мене чекав іспит з фармацевтичної практики та фармацевтичного права для аптекарів, який я доволі успішно склала 2012 року. Щодо працевлаштування, то мені надзвичайно пощастило, бо аптека, де я проходила практику, запропонувала мені посаду аптекаря, тут я донині й працюю. Отож, досвідом з пошуку роботи поділитися не можу, але з розмов із колегами мені відомо, що знайти гідну роботу в Німеччині доволі складно. Вакансій щороку меншає, бо багато аптек закривається, тому бажаючих на хороше місце доволі багато.

На що звертає увагу роботодавець у першу чергу? 

– Певна річ, на грунтовні професійні знання, тобто чи добре аплікант розуміється на фармакології, законах, також важливі його менеджерські якості. Найбільш затребуване в німецькому рітейлі вміння проявити себе як менеджер. Приймають до уваги й супутні спеціалізації, додаткові знання, приміром, охоче беруть на роботу спеціалістів, які мають особливі навички у спілкуванні з діабетиками та лікарями. Поглиблена вузька спеціалізація завжди додає шансів. 

Наскільки цінується робота аптекаря в Німеччині і які соціальні гарантії йому забезпечує закон? 

– Норми професійного навантаження, гарантований професійний розвиток, оплачуваний лікарняний обумовлені федеральними та місцевими колективними договорами. Багато аптек в Німеччині, щоб привабити до себе хороших спеціалістів, пропонують додаткові бонуси: 13 зарплатню, щедрі відпускні, оплату професійних курсів та інш. Щоправда, обсяг роботи в німецькій аптеці набагато більший, ніж в українській. В Україні я здебільшого консультувала пацієнтів, відпускала лікарські засоби і можливо один раз на день приймала товар. Тут же велика частка нашої роботи пов’язана з тим, що 80% відпущених ліків становлять рецептурні препарати, які виписані пацієнтам, зареєстрованим у так званих державних медичних касах. Відпуск препаратів відбувається за певними правилами: рецепти перевіряються навіть після того, як пацієнт отримав призначене йому лікування, і уся ця робота лягає на плечі аптекаря. До того ж у кожній аптеці обов’язково є своя лабораторія та рецептурна кімната, де виготовляють індивідуальні лікарські засоби за прописами лікарів. Скажімо, в нашій аптеці цим займаються і фармацевтично-технічні асистенти, і фармацевтичні інженери, і аптекарі, незважаючи на вищу освіту – це зроблено задля того, аби фахівці не втрачали своїх практичних навиків. Хоча все залежить від тих правил, які існують в аптеці. 

В німецькій аптеці працюють фахівці кількох спеціальностей: аптекар, який відповідає українському провізору – у нього вища освіта, фармацевтичний інженер з 3х-річною вищою освітою в інженерній школі, (ця спеціальність була ще за часів Східної Німеччини, тому майже віджила своє), а також спеціалісти, які закінчили фармацевтичні коледжі. Їх називають фармацевтично-технічними асистентами (PtA), а тих, що займаються суто закупівлею та прийомом фармацевтичних продуктів – фармацевтично-торговими асистентами(PkA).

У Німеччині вважається престижним працювати в аптеці? 

– На мій погляд, професія аптекаря в Німеччині є доволі престижною. Вона ще й дуже «широкоформатна», бо людина, яка отримала цю спеціальність, може знайти себе не лише в аптеці, а в будь-якій іншій галузі – у фармацевтичній індустрії, закладах охорони здоров’я, в державних установах. Ця спеціалізація в пошанівку, особливо у людей поважного віку. До того ж на ринку праці аптекарі займають рейтингові позиції, оскільки їхні послуги дуже добре оплачуються!

Як виглядає ваш середньостатистичний робочий день? 

– Робочий день в нашій аптеці починається з розподілу обов’язків (їх визначає завідувач аптеки або ж старший аптекар зміни). Є персонал, який стоїть за першим столом та обслуговує клієнтів, відпускає ліки, консультує людей. До наших же обов’язків належить виявляти можливу несумісність лікарських засобів для того, щоб ми могли попередити небажану взаємодію препаратів та обговорювати ці проблеми з лікарем. Ще одна відповідальна ланка – стежити за обігом наркотичних засобів. Два рази на день потрібно перевіряти рецепти на правильність обробки. Одне з покладених на мене завдань – допомагати завідуючій в розробці системи якісного менеджменту в аптеці (Qualitätsmanagementsystem). Ми покроково описуємо всі аптечні процеси і складаємо відповідні інструкції, які кожного року оновлюємо згідно зі змінами у законодавстві.

Перша половина дня зазвичай дуже насичена: великий наплив клієнтів, телефонні дзвінки лікарям, від медичних представників фармкомпаній та інших організацій. Взагалі ж кожний працівник в нашій аптеці має свій індивідуальний робочий графік. У мене, приміром, 40-годинний робочий тиждень, а у деяких колег – 35- чи 30-годинний. Щодо робочого дня, то сьогодні він може становити 10 годин, а завтра – тільки 6. Аптекар може одного дня працювати 12 годин, а іншого тільки 4 . Наша завідувачка планує роботу заздалегідь, тому я завжди знаю, який у мене цього та наступного тижня графік і це дуже зручно. 

Кожна аптека в Німеччині зобов’язана чергувати вночі, або у вихідні та святкові дні. Графік цих чергувань, які, до слова, оплачуються додатково, затверджує палата аптекарів і аптечні заклади повинні його дотримуватися. 

Українські та німецькі відвідувачи аптеки дуже відрізняються?

– Звісно! На мій погляд, німецький клієнт більш ”розкутий”, ніж український. Гадаю, це можна пояснити стабільністю фінансової ситуації в країні: людина менше думає про хліб насущний, тому не обтяжена проблемами, майже завжди усміхнена та привітна. Хоча незадоволених клієнтів теж вистачає. Купівельна спроможність німецького клієнта набагато вища, ніж українського. Він завжди упевнений в собі та доволі вибагливий, тому німецьких покупців не так просто переконати. Я часто жартую, що потрібно бути психоаналітиком, аби знайти підхід до кожного відвідувача.

В Німеччині діє обов’язкове медичне страхування, отож пацієнти, застраховані в державних медичних касах, отримують всі медикаменти практично безкоштовно. Аптеки працюють напряму з медичною касою, тому німецький клієнт за власні кошти купує хіба що засоби для самолікування (не рецептурні ліки),якісь харчові добавки, предмети гігієни, косметичні засоби. Не знаю, чи варто проводити таку паралель, але у мене часто постає перед очима українська бабуся, яка схвильовано перераховує гроші, намагаючись з’ясувати, чи вистачить їй пенсії, щоб купити пігулки за власний кошт, коли я в аптеці бачу літню німкеню, котра про це навіть не замислюється, бо знає, що її ліки оплатить страховка.  

Як взаємодіють німецькі аптеки і фармацевтичні компанії?

– Ця взаємодія доволі різнопланова. По-перше, аптеки можуть закуповувати лікарські засоби напряму у виробника, а також повертати йому не реалізований у певний термін або ж прострочений товар. Ці процеси відбуваються за домовленостями, і врегульовується така співпраця через медичних представників фармкомпаній. Вони регулярно відвідують аптеки, щоб повідомити про нові акції, умови закупок та інше. Також фармацевтичні компанії проводять семінари та зустрічі, котрі можуть відбуватися як в аптеці, так і за її межами, де розповідають про свої препарати. Разом з фармацевтичними компаніями проводяться так звані акційні дні чи тижні, коли в аптеці виставляється і продається зі знижками певна продукція.

І багато таких акцій? Як ви взагалі ставитеся до маркетингових активностей?

– Певна річ, такі акції є, їх дуже багато. Якщо говорити про ті, що проводить наша аптека, то кожного місяця ми випускаємо флайери з переліком медикаментів, харчових добавок, інших засобів, які будуть продаватися в наступному місяці за зниженою ціною. Регулярно відбуваються акції з просування медичної косметики по догляду за шкірою обличчя та тіла. Це одноденні заходи, на які запрошують спеціалістів певної фармацевтичної кампанії. Вони аналізують тип шкіри пацієнта, підбирають йому серію косметичних засобів і, звісно, пропонують суттєву знижку. Є акції, які діють впродовж певного часу, до прикладу, клієнт купив продукції на 20 євро і отримав знижку 5 євро на наступну покупку. Також серед наших відвідувачів користуються популярністю ваучери, які друкуються в газетах чи журналах, або розповсюджує аптека: клієнт може у такий спосіб придбати певну продукцію зі знижкою.

Не забуваємо і про акції для певних груп пацієнтів, приміром, діабетиків: наша фармацевтичний інженер, що спеціалізується на діабеті, консультує таких хворих. В ці дні в аптеці перевіряють глюкометри діабетиків, і вони можуть придбати тестові смужки до глюкометрів за акційною ціною. Завжди збирають багато людей промедичні акції – вимірювання щільності кісткової тканини, обстеження стану вен для виявлення схильності до варикозу тощо.

Ще один спосіб привабити клієнта – пропозиції для його чотирилапих друзів. Для цього ми проводимо акції зі знижками або ж конкурси, наприклад, на найкраще фото домашньої тваринки. Переможці отримують подарунки і ми у такий спосіб привертаємо увагу до нашого аптечного закладу. 

Я вважаю такі активності дуже доречними, адже вони дозволяють нам завойовувати свого клієнта. 

Чи багато в Німеччині аптечних мереж?

– В Німеччині їх немає: аптечні мережі заборонені законом. Кожна аптека є приватним закладом. Власник має право, окрім однієї, відкрити ще три додаткових філіали, де управляють наняті аптекарі, але всі вони підпорядковуються цій головній аптеці. Аптечні заклади можуть об’єднуватися в кооперацію, але за правовим та фінансовим статусом вони залишаються незалежними. Таке співробітництво використовують для отримання різних послуг з певною вигодою, скажімо, одні проводять спільний маркетинг, другі кооперуються, щоб досягти якихось преференцій для закупки товару, треті займаються просуванням аптек в інтернет-мережі.

Наскільки тісно співпрацюють німецькі фармацевти з лікарями? 

– Контакт аптекарів з лікарями в Німеччині, на мій погляд, потребує вдосконалення, бо наразі ми не можемо похвалитися тісною співпрацею. Скажімо, доволі часто трапляються випадки, коли приходить клієнт з рецептом, де прописані препарати, які не можна приймати одночасно. В такому випадку аптекар має сконтактувати з лікарем, аби вирішити цю проблему. Ми консультуємо лікаря по телефону, але останнє слово залишається все-таки за ним.

Одним з варіантів комунікації між лікарями та аптекарями є так званий медикаціний менеджемент, тобто управління медикацією пацієнта. Коли аналізуємо усі ліки, які приймає пацієнт, і виявляємо певні «нестиковки», то також повинні спілкуватися з лікарями, аби організувати оптимальну медикацію пацієнта. Але лікарі, особливо старшого покоління, не дуже вітають таку практику, вони не хочуть, щоб аптекарі порушували їх зону доступу. Сподіваюся, з молодим поколінням буде легше порозумітися.

Чи отримуєте ви якісь доплати за роботу в умовах пандемії? 

– В нашій аптеці це, на жаль, не передбачено. Розмір цих доплат для працівників кожна аптека визначає індивідуально, але є й такі, де жодних винагород працівникам не виплачується. Все віддається на розсуд власника. Відомі випадки, коли в закладах, які в цей час зобов’язані працювати у скроченому режимі, роботодавець списує ”невідпрацьовані” години і сплачує зарплатню в повному обсязі. 

Щоб зменшити ризик зараження на державному рівні було прийняте рішення підвозити ліки пацієнтам додому, хоча такий сервіс пропонує майже кожна аптека незалежно від пандемії. Ця послуга безкоштовна і чимала кількість пацієнтів нею користується, особливо в селах, де немає аптек. Загалом ми маємо 30 чи 50 таких доставок на день. Кур’єр, який спілкується з пацієнтами у них вдома, наражається на більшу небезпеку, ніж ми у аптеці, тому медичні каси зобов’язані за кожну доставку сплачувати нам невеличку суму. (для того, щоб аптека могла забезпечити себе та кур’єра засобами захисту).

Дистанційний продаж ліків в Німеччині запроваджений досить давно. Як аптеки виживають в умовах такої жорсткої конкуренції?

 – Дистанційна торгівля як рецептурними, так і безрецептурними препаратами дозволена з 2004 року, хоча фармацевтична спільнота досі активно дискутує з приводу доцільності дистанційної торгівлі рецептурними медикаментами. Дозвіл на цю послугу мають 15% всіх громадських аптек, але тільки 5% цим активно займаються. Проте в Німеччині останніми роками з’явилося дуже багато інтернет-аптек, які приваблюють покупців своїми доволі низькими цінами. Ця ситуація, певна річ, негативно позначається на звичайних аптеках і є причиною закриття невеличих аптечних закладів, приміром, таких як наш. Старше покоління традиційно віддає перевагу «класичним» аптеками, а молодь все більше звертається до інтернет-аптек. Наразі держава розробляє законодавчу базу для введення в оббіг електронного рецепту, і з цим введеннням, гадаю, збільшиться кількість рецептурних препаратів, які будуть замовлятися в інтернет-аптеках. Це ще більше затисне в жорсткі лещата конкуренції громадські аптеки. Тому ми намагаємося привабити свого клієнта усілякими додатковими послугами, приміром, консультацією пацієнта віч-на-віч, підбором оптимальних лікарських засобів, організацією медикації пацієнта, комунікацією з лікарями – їх інтернет-аптека запропонувати не може. Ще одна наша перевага в тому, що ми задовольняємо попит клієнта в ліках сьогодні і зараз, на що не здатна жодна інтернет-аптека.

Лариса Лукащук

Pharma.net.ua
Автор материала
>
полезный материал
3 читателей 3 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 2741 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь