Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
6 читателей 6 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 2495 раз

Константінос Фарсалінос: Суть грецьких реформ зводиться до скорочення витрат

Новости Украины - 2495
second date2495
За словами наукового консультанта Медичного центру серцевої хірургії ім. Онассіса і Університету Патр, однією із перших жертв в умовах скорочення державних витрат стала сфера охорони здоров’я, яка сьогодні опинилась на грані колапсу.
читайте также Главное за неделю
Фигуранты: компании

Всеукраинская медицинская газета "Ваше здоровье" – старейшее медицинское издание страны. В течение 26 лет на страницах газеты публикуется оперативная, актуальная и объективная информация о состоянии отрасли.

Специализируется на защите прав медицинских работников и предоставляет возможность врачам рассказать о реальной ситуации в украинском здравоохранении, а также о ходе и эффективности внедряемых реформ.

Подробнее о компании
Ваше здоровье (ООО "Редакция газеты "Ваше здоровье")
Ваше здоровье
Всеукраинская медицинская газета "Ваше здоровье" – старейшее медицинское издание Украины.

Тетяна Приходько, спеціально для «Ваше здоров'я»

Фінансова криза завдала нищівного удару абсолютно по всіх сферах життя греків. Медицина не стала винятком. Минуло сім років, але зі слів спікера «ВЗ» Константіноса Фарсаліноса, наукового консультанта Медичного центру серцевої хірургії ім. Онассіса і Університету Патр, країна не тільки не оговталась, а й пожинає прикрі наслідки такої ситуації.

— Нещодавно в Лондоні на City Health Day ви доповідали про фінансову кризу в Греції та її наслідки.
— Фінансова криза стала великою проблемою Греції, і її досі не вирішено. Колапс почався наприкінці 2009 року як наслідок надмірних витрат протягом попередніх років — мильна бульбашка, що лопнула, коли зовнішній борг країни досяг занадто великих розмірів, а світовий ринок перестав інвестувати в Грецію. Із цього моменту країна втратила можливість отримувати кредити, продавати цінні папери й була змушена натомість повертати свої борги. Тоді ЄС та інші міжнародні кредитори надали Греції позику, щоб вона розрахувалася з попередніми боргами за умови скорочення витрат та збільшення податків. І досі країна потерпає від надмірного оподаткування, дефіциту бюджету, великого зовнішнього боргу. З кожним роком висувається все більше вимог до скорочення витрат та підвищення податків, що тільки погіршує ситуацію: у людей просто немає грошей платити податки, а держава не отримує коштів, на які очікує. Це створює замкнуте коло — вийти з нього країна зможе лише змінивши умови оподаткування. Зараз Греція позбавлена іноземних інвестицій, оскільки інвесторам потрібні фінансова стабільність, впевненість і, звісно, низькі податки.

Найбільшою проблемою є безробіття. У 2009 році його рівень становив близько 7%, а у 2012-му — вже 24%. У 2015 році він сягнув 27% і тільки цього року знизився до 25%. Але кількість людей, які залишилися без роботи, викликала шок у суспільстві. Ми втратили близько 400 вчених, котрі були змушені виїхати працювати за кордон. До кризи вони були шанованими науковцями в університетах нашої країни, а одно­го дня з’ясувалося, що Греції ці спеціалісти більше не потрібні. Їх вибір припав на Німеччину та країни Скандинавії, оскільки там високий рівень фінансування науки й на спеціалістів екстракласу завжди є попит. Бачу, що у вашій країні ситуація подібна, тому хочу наголосити: це були спеціалісти дуже високої кваліфікації, і у довготерміновій перспективі така втрата дорого коштуватиме Греції!

— Як криза позначилася на медичній галузі?
— Однією з перших жертв в умовах скорочення державних витрат стала сфера охорони здоров’я. До кризи медицина Греції була дуже витратною. У цей час вона якраз розвивалася семимильними кроками. Закономірно, що під час кризи галузь зазнала суттєвих скорочень абсолютно на всіх рівнях. Наразі в нас недоукомплектованість лікарень персоналом, через що клініцисти працюють у неймовірно виснажливих умовах: пацієнтів багато, а лікарів недостатньо. Паралельно постраждала й приватна медицина: з настанням кризи цей сектор почав занепадати, адже в людей просто не стало грошей, щоб обслуговуватися в приватних лікарнях. У результаті ми потрапили в подвійну пастку: державні лікувальні заклади, що й без того задихалися від браку персоналу, тепер змушені взяти на себе ще й колишніх пацієнтів приватних клінік.

— До чого це призвело?
— Наразі ми в критичному стані: зростає смертність і скорочується тривалість життя. Система охорони здоров’я на грані колапсу. Зараз вона тримається на людях, що за мізерну зарплату понаднормово й важко працюють, аби зберегти те, що залишилося. У цій ситуації достатньо будь-якої несподіванки на кшталт військового конфлікту або природної катастрофи — і система не витримає!

Окрім цього, фінансова криза приз­вела до припинення фінансування великої кількості державних програм у сфері охорони здоров’я. Це спричинило епідемію ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків у 2011-2012 роках, про що свідчить щорічний моніторинг. До цього часу таких випадків було небагато — усього близько 10-12 на рік по всій країні. У 2011-му ж було зафіксовано 220 нових випадків, а у 2012-му — 250! За часи кризи поширеність ВІЛ-інфекції серед наркозалежних зросла у 25 разів. Завдяки втручанню ЄС у 2012 році було запроваджено програму «Арістотель», мета якої — зменшення шкоди від опіоїдних засобів для споживачів наркотиків. Вона передбачала інформування цих осіб про наявні препарати для лікування такого виду залежності та освітні заходи щодо інфікування ВІЛ, тестування на наявність цього вірусу, надання можливості використовувати стерильні шприци (програма «Чиста голка»). Це допомогло ідентифікувати хворобу, зупинити її поширення та забезпечити лікуванням наркозалежних і ВІЛ-інфікованих. За рік програма дала змогу зменшити поширеність ВІЛ-інфекції на 80%. Адже всім відомо, що найефективнішим підходом є профілактика, саме на цьому постулаті й ґрунтувалася згадана програма. Звісно, у Греції є національна мережа підтримки наркозалежних і людей, що живуть з ВІЛ, однак в умовах недостатнього фінансування пацієнтам інколи доводилося очікувати на замінники опіоїдів близько 5 років! Стільки ж можна було чекати на прийом у нарколога. Звичайно, більшість до цього просто не доживала.

В умовах фінансової кризи стратегія скорочення шкоди — harm reduction — є найефективнішою у сфері охорони здоров’я. Іншими словами: якщо країні немає за що лікувати, вона мусить будь-якими методами запобігти захворюваності. Статистика свідчить: в умовах кризи зростає частота випадків алкоголізму, застосування важких наркотиків, поширення дешевих наркотичних препаратів, «зриву» серед людей, що колись позбулися залежності. Окрім цього, ми спостерігаємо високий рівень самогубств, психічних розладів, таких як депресія, що також є фактором ризику розвитку наркоманії. Поширеність депресії прямо пропорційна збільшенню кількості випадків застосування важких наркотиків. Замкнуте коло: фінансова криза посилює потребу в стратегії скорочення шкоди, тоді як реалії унеможливлюють фінансування саме таких програм.

— Чи стало проблемою використання так званих аптечних наркотиків? Наприк­лад, кодеїновмісних препаратів?
— На щастя, у нас такої проблеми ніколи не було й зараз немає. Дістати згадані препарати можна лише пограбувавши аптеку! Усе-таки рецептурний відпуск не дає шансів для виникнення ще й такого нещастя.

— Ви є відомим борцем із тютюнопалінням та широко підтримуєте продукти зниженого ризику. Зважаючи на теперішню ситуацію, чи почали греки менше палити?
— На жаль, Греція все ще залишається країною, де багато палять. Якщо в ЄС середній показник поширеності цієї згубної звички становить 26%, то у нас — 39%. Держава продовжує законодавчо обмежувати паління, однак єдиний результат — активізація нелегальної торгівлі цигарками. Її масштаби стали просто космічними! Майже щотижня в новинах можна почути про чергове викриття нелегального бізнесу з торгівлі цигарками або їх виробництва. Наразі нелегальний тютюновий бізнес покриває 33% усього ринку споживання цигарок. Це все стало наслідком кризи та значного підвищення податків.

— Які альтернативи звичайним цигаркам є на ринку і чи існує законодавче регулювання використання продуктів зниженого ризику в Греції?
— Минулого тижня у нас з’явився новий вид продукту зниженого ризику — система нагріву тютюну. Це наразі єдиний наявний у Греції продукт з категорії heat-not-burn (нагрівання, а не спалювання тютюну). Надзвичайно поширені елект­ронні цигарки. Щодо регулювання, то нещодавно відбулося голосування з приводу нового закону, який забороняє використання е-сіgarette у громадських місцях. На мою думку, цей підхід навряд чи можна наз­вати розумним, адже ігноруються наукові докази. Однак Греція є членом ЄС та змушена приводити своє законодавство у відповідність до директив Європейського Союзу. Наразі всі товари, включно з продуктами зниженого ризику, мають проходити токсикологічну сертифікацію в Національній хімічній лабораторії.

— А яка цінова політика щодо продуктів зниженого ризику порівняно зі звичайними цигарками?
— Через високу вартість звичайних цигарок (4 євро за пачку), електрон­ні девайси обходяться вейперам набагато дешевше, що є однією з причин переходу на менш шкідливий продукт. В електронних цигарках найдорожче — батарея й атомайзер. А рідина та змінні головки атомайзеру коштують значно дешевше, ніж звичайні цигарки. Напевно, в Україні ситуація протилежна — через дешевизну звичайних цигарок. Є країни, де ця різниця величезна. Наприклад, у Великій Британії вартість цигарок — близько 10 євро за пачку. У таких умовах через цінову перевагу e-cіgarette з’являється ще один аргумент на користь переходу на продукти зменшеного ризику.

— Які наслідки кризи для «життєво важливих» сфер охорони здоров’я, скажімо, кардіології чи онкології?
— Одним із заходів щодо скорочення витрат є збільшення обсягу грошей, які люди віддають за ліки. Наприклад, якщо раніше кардіологічний пацієнт сплачував в аптеці лише 10% вартості препаратів зі своєї кишені, то зараз ця сума становить 25%. Як наслідок, збільшилася кількість людей, котрі через безробіття та скорочення зарплат не можуть дозволити собі купувати медикаменти, тому отримують неповноцінну терапію. Більше того, у Греції є інша велика проблема: греки не бажають використовувати генерики місцевого виробництва — не довіряють їм. Тоді як у світі обрати дешевший аналог — загальноприйнята стратегія.

Звичайно, держава намагалася підтримувати осіб із хронічними захворюваннями. Наприклад, півтора року тому діяв закон, що дозволяв безробітним без обмежень обслуговуватися в державних лікарнях, адже, не маючи роботи, вони також не мали й страховки. Зараз ситуація змінилася: безробітні віднині мають право лише на первинну медичну допомогу, а не на повноцінне безоплатне лікування в державній лікарні. Минулого року через це ми не впоралися з епідемією грипу, що призвело до багатьох смертей… Проблему з доступністю медичних послуг намагаються вирішити програми солідарності в суспільстві. Наприклад, з’явилися програми міських громад, церков — вони збирають медикаменти та безкоштовно надають їх тим, хто не може придбати ліки самостійно. Такі програми набули великої популярності й охопили чималу кількість людей. Паралельно приватні компанії зайнялися безкоштовним забезпеченням лікарськими засобами. Аналогічна ситуація була і з продуктами харчування. Це сформувало так званий соціальний ринок.

— Якою є нині ситуація з кількістю працівників охорони здоров’я?
— За ці роки понад 8 тисяч лікарів еміг­рувало… Це дуже багато, враховуючи, що виїхали здебільшого молоді фахівці. Греція наразі є країною, у якій лікарів більше, ніж медсестер та молодшого персоналу. Більшість із них — безробітні. А левова частка практикуючих лікарів працює в Афінах та інших великих містах і не бажає переходити на периферію. Головна причина цієї проблеми — геог­рафічна, оскільки територія країни складається з багатьох островів, сполучення між якими лише паромне. Держава намагається заохотити лікарів вищими зарплатами для роботи на островах, однак їх рівень не забезпечує реальної фінансової мотивації.

— В умовах перевантаження лікарень, мабуть, існують черги — так звані листки очікування?
— Зазвичай очікувати дуже довго не доводиться. Такі проблеми виникають лише в разі потреби в певних видах лікування, таких як, наприклад, радіотерапія, оскільки в нас небагато спеціалізованих центрів. Проблема, із якою стикаються онкологічні хворі, інша — відсутність ліків. Держава компенсує їх вартість і вона ж її регулює, тому ціни на хіміопрепарати надто низькі, і виробникам невигідно постачати їх у Грецію, тож вони прос­то перестали це робити.

— Греки намагалися відмовитися від державного обов’язкового медичного страхування. Чому?
— Державне медстрахування збанк­рутувало, але продовжує функціонувати за рахунок мізерної державної підтримки — скасувати його так і не вдалося. Схоже, що все це згодом приз­веде до вибуху: така катастрофічна ситуація в системі охорони здоров’я не може тривати вічно.

— Чи відбуваються наразі суттєві медичні реформи у вашій країні?
— Головною реформою, що нині реалізується в Греції, можна назвати впровадження та звикання до застосування генериків. Це те, що треба було зробити раніше, але ми взялися за справу лише з настанням кризи. Надмірні витрати на оригінальні препарати в минулому зробили свій внесок у її розвиток.

Перехід на генерики дав би змогу зменшити витрати на медикаменти приблизно наполовину. Це мільярди євро! Але паралельно така робота вимагає формування в населення довіри до подібного лікування — на це підуть роки. Також зараз переглядаються послуги, надання яких компенсується державою, та їх обсяг. Суть грецьких реформ зводиться до скорочення вит­рат. Маю надію, що ми виберемося із цієї прірви…

Pharma.net.ua
Автор материала
>
полезный материал
6 читателей 6 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 2495 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь