Новий податковий кодекс. Як вплинуть на прибуток фарміндустрії зміни в системі оподаткування? (Частина 1)

Євген Щеглов, Старший юрист ЮК «Правовий Альянс»

Оскільки міжнародні договори, укладені Україною, про усунення подвійного оподаткування регулюють сплату податку на прибуток підприємств, то зміни цього податку, визначені проектом Податкового кодексу, не можуть суттєво вплинути на діяльність представництв фармкомпаній в Україні.

Серед новацій проекту Податкового кодексу є положення пункту 2.3. статті 2 (РОЗДІЛ ІІІ. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ), який передбачає, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Також в статті 5 проекту вказано, що для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи суми попередньої оплати та авансів, отримані у рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Положення пункту 6.8. статті 6 (РОЗДІЛ ІІІ) який передбачає, що датою отримання доходу в разі продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, у тому числі – зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед таким бюджетом.

Відповідно до пункту 9.1.20 статті 9 (РОЗДІЛ ІІІ) до складу витрат не включають нарахування роялті на користь нерезидента, фізичної особи або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього розділу; особи, що сплачує податок у складі інших податків.

Відповідно до проекту Податкового кодексу України основна ставка податку становить 16 відсотків (з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. застосовується ставка – 19 відсотків; з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. застосовується ставка – 18 відсотків; з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. застосовується ставка – 17 відсотків; з 01.01.2016 р. застосовується ставка – 16 відсотків).

За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі – на рахунки нерезидента в національній валюті за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України із країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набули чинності.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою шість відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

  • у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб-нерезидентів, а також – за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів „Зелена карта” – за ставкою 0 відсотків;
  • у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього пункту, – за ставкою чотири відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;
  • під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, – за ставкою 0 відсотків;
  • в інших випадках, окрім зазначених в абзацах другому – четвертому цього пункту, – за ставкою 12 відсотків суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Оскільки міжнародні договори, укладені Україною, про усунення подвійного оподаткування не регулюють сплату податку на додану вартість, то зміни цього податку, визначені проектом Податкового кодексу, можуть вплинути на діяльність представництв фармкомпаній в Україні.

Порівняно з чинним законодавством проект Податкового кодексу передбачає новий порядок визначення дати зобов’язань із ПДВ за поставок за бюджетні кошти.

Пункт 9.7 статті 9 (РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ) проекту Податкового кодексу передбачає особливий порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань за поставок фармпрепаратів за рахунок бюджетних коштів. Зокрема, датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг із оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Пункт 10.1. статті 10 (РОЗДІЛ V) проекту Податкового кодексу передбачає, що база оподаткування операцій із постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їхньої договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів (у тому числі – компонентів крові й виготовлених із них препаратів), крім лікарських засобів -і бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп. 5.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", постачання зареєстрованих і допущених до застосування в Україні лікарських засобів згідно з переліком, який щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному (Постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік лікарських засобів і виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від оподаткування на додану вартість" від 17.12.2003 р. № 1949), є основою для застосування пільг при сплаті ПДВ.

Пунктом 1 вказаної Постанови передбачено, що переліком лікарських засобів, операції з продажу яких звільняються від оподаткування на додану вартість, є Державний реєстр лікарських засобів.

Згідно з пп. 19.1.5 проекту Податкового кодексу України, опублікованого 03.08.10 року, постачання зареєстрованих і допущених до застосування в Україні лікарських засобів згідно з переліком, який щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, що передує звітному, є підставою для звільнення від ПДВ.

Після всенародного обговорення до проекту Податкового кодексу України були внесені зміни, і відповідно до редакції, спрямованої урядом до парламенту, з 17.09.10 постачання зареєстрованих і допущених до застосування в Україні лікарських засобів мало оподатковуватись на загальних підставах в розмірі 17%.

На шляху з Уряду до Верховної Ради України у проекті кодексу 23.09.10 з’явилася стаття 197.1.29, якою передбачено звільнення від ПДВ постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі – аптечними закладами), а також – виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України.

Згідно з пп. 19.1.5 проекту Податкового кодексу України, у редакції, направленої урядом до парламенту, з 17.09.10 року від податку звільняється постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також – постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім таких послуг:

а) надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними призначеннями;

б) масаж для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції осанки тощо;

в) проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян;

г) проведення гігієнічної експертизи проектних матеріалів та попередніх проектних пропозицій, у тому числі – щодо розміщення об’єкта, а також – нормативної документації на нові технології виробництва продукції та нові види продукції за заявкою замовника, гігієнічна оцінка зразків нових видів продукції;

ґ) надання консультаційної допомоги з питань проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;

д) обстеження за заявкою замовника об’єктів, що будуються, реконструюються або функціонують, з метою їх відповідності санітарному законодавству;

е) проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медично-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров’я людини;

є) видача суб’єктам господарювання дозволів на виробництво, використання, транспортування, зберігання, реалізацію, захоронення, знищення, утилізацію продукції та речовин вітчизняного та імпортного виробництва, що потенційно небезпечні для здоров’я людини;

ж) надання юридичним і фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров’я, в тому числі – щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

з) проведення медичного огляду осіб для видачі:

  • дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;
  • відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також – до службових відряджень (окрім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);
  • посвідчення водія транспортного засобу;

и) медичне обслуговування з’їздів, конференцій, симпозіумів, фестивалів, нарад, змагань тощо;

і) медичне обслуговування громадян за їхнім бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням;

ї) організація медичного контролю осіб, які займаються фізичною культурою і спортом в оздоровчих закладах;

й) проведення профілактичних щеплень громадянам, які від’їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також – у туристичні подорожі (крім тих, що від’їжджають на лікування та у службові відрядження);

к) складення за заявками замовників санітарних паспортів радіотехнічних об’єктів та проведення досліджень для їх підтвердження;

л) проведення за заявками замовників державної санітарно-гігієнічної експертизи з акредитації та атестації підприємств, установ, організацій на право проведення токсиколого-гігієнічних, медично-біологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень;

м) визначення за заявками замовника шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, технологічного та трудового процесів, проведення досліджень для розробки засобів і заходів щодо усунення або зменшення їх небезпечної дії;

н) навчання за заявками замовників на робочих місцях фахівців підприємств, установ, організацій в установах санітарно-епідеміологічної служби, державних науково-дослідних інститутах гігієнічного та епідеміологічного профілю, а також – фахівців підприємств, установ, організацій, проведення санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень;

о) надання за заявками замовників послуг з організації роботи відомчих санітарних лабораторій, оснащення їх медичною технікою (обладнанням, апаратурою, приладами); навчання на місці фахівців таких лабораторій методики проведення санітарно-гігієнічних досліджень;

Стаття 20 (РОЗДІЛ V) проекту Податкового кодексу України в п. 20.2 передбачає, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України, датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями.

Проект податкового кодексу України, на відміну від чинного законодавства, передбачає при здійсненні операцій із поставки товарів (послуг), що платник податку – продавець товарів (послуг) зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних платниками податку-продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників податку на додану вартість, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній складає:

понад 1 мільйон гривень – з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень – з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень – з 1 липня 2011 року.