Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
13 читателей 13 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 4856 раз

Фармбарон Борис Литовський знову диктує правила тендерної гри?

Важно Новости Украины - 4856
second date4856
Розмови про тендерну мафію в медицині так і залишилися розмовами. Навіть після Революції Гідності тендерні оборудки в галузі охорони здоров’я не стали предметом розслідувань і розглядів у судах.
читайте также Главное за неделю
Фигуранты: люди компании

С 27.11.2014 г. – народный депутат Украины VIII созыва, глава комитета Верховной Рады по вопросам здравоохранения. Заслуженный врач Украины, доктор медицинских наук.

С 01.09.2014 г. – внештатный советник Президента Украины по гуманитарным вопросам. Кума Петра Багрия.

С 2003 г. по октябрь 2014 г. – главный врач Института дерматологии и косметологии доктора Ольги Богомолец.

2006-2008 гг. – депутат Киевского городского совета V созыва, председатель Комиссии по вопросам здравоохранения и социальной защиты Киевского городского совета (прошла в Киевсовет по спискам «Нашей Украины», затем перешла в «тушечную» фракцию, подконтрольную Леониду Черновецкому. Кума экс-замглавы КГГА Ирэны Кильчицкой.

С декабря 2004 г. по октябрь 2005 г. была личным врачом Президента Украины Виктора Ющенко.

В 1989 г. окончила Киевский медицинский институт им. А. А. Богомольца по специальности «Лечебное дело».

Подробнее
Ольга Богомолец
Ольга Богомолец
Глава Комитета Верховной Рады по вопросам здравоохранения

Novartis — транснациональная фармацевтическая корпорация, состоящая на сегодняшний день из шести бизнес-дивизионов: Pharma (инновационные рецептурные препараты), Alcon (весь спектр продукции для охраны зрения), Sandoz (высококачественные дженерики и биосимиляры), OTC (безрецептурные средства), Vaccines and Diagnostics (вакцины и тест-системы), Animal Health (препараты для животных).

Основными направлениями научно - исследовательских разработок компании Novartis (Новартис) являются онкология, сердечно - сосудистые заболевания, офтальмология, неврология, билогические препараты. 

Также компании развивает инновационные направления, такие ка имуноонкология, профилактика старения, регенеративная медицина и инфекционные заболевания.

Штаб-квартира находится в г. Базель, Швейцария. В компании работает около 120 000 сотрудников в более чем 140 странах мира.

Представительство компании "Novartis" в Украине было открыто в 1993 году. 

Подробнее о компании

Наиболее крупное в Украине фитохимическое производство выпускает растительные препараты в различных лекарственных формах.

Производственные мощности позволяют выпускать в год 45 млн. ампул, 65 млн. упаковок таблеток, 10,2 млн. пакетов порошков, 18 млн. упаковок гранул, 12,4 млн. упаковок капсул, 2 млн. баллонов аэрозолей и баллонов/флаконов спреев, 4,5 млн. единиц готовой продукции мягких лекарственных форм (мази, кремы, гели), 8,3 млн. единиц готовой продукции жидких лекарственных форм (сиропы, капли, настои, растворы, суспензии, эмульсии, эликсиры).

Подробнее о компании

Фармацевтический завод корпорации «ЮРИЯ-ФАРМ» – ведущая международная специализированная фармацевтическая корпорация, которая работает с 1998 года и на сегодня поставляет препараты лечебно-профилактическим учреждениям восемнадцати стран мира.

В регистрации за рубежом находятся около 100 позиций лекарственных средств производства Корпорации, и их количество постоянно растет. Компания производит 27 наименований инфузионных растворов и сиропов в 51 различной дозировке.

Подробнее о компании

Всеукраинская медицинская газета "Ваше здоровье" – старейшее медицинское издание страны. В течение 26 лет на страницах газеты публикуется оперативная, актуальная и объективная информация о состоянии отрасли.

Специализируется на защите прав медицинских работников и предоставляет возможность врачам рассказать о реальной ситуации в украинском здравоохранении, а также о ходе и эффективности внедряемых реформ.

Подробнее о компании

Начав со скромного предприятия по производству тонкой химии, Pfizer вырос в крупнейшую фармацевтическую компанию, лидера мирового фармацевтического рынка.

Pfizer занимает лидирующее положение в области разработки новых препаратов для лечения диабета, онкологических и сердечно-сосудистых заболеваний. Компания ежегодно инвестирует порядка 7,5 млрд долларов в научные исследования, направленные на создание новых эффективных лекарств. Компания работает более чем в 150 странах мира. Научно-исследовательские центры находятся в Великобритании (Сэндвич) и США (Гротон и Новая Англия, Ла Хойа, Сент-Луис, Ринат, Кембридж).

Подробнее о компании

Торговая компания, активно работающая в области дистрибуции фармацевтических товаров, изделий медицинского назначения и медицинской техники.

Компания создана в 1997 году и в настоящее время является компанией №1 на рынке госпитальных продаж. 

Подробнее о компании
Novartis (Novartis AG) Здоровье (ООО «Фармацевтическая компания «Здоровье») Юрия-Фарм (Фармацевтический завод корпорации «ЮРИЯ-ФАРМ») Ваше здоровье (ООО "Редакция газеты "Ваше здоровье") Pfizer (Pfizer) Людмила-Фарм (ООО "Людмила-Фарм")
Novartis
Штаб-квартира находится в г. Базель, Швейцария. В компании работает около 120,000 сотрудников в более чем 140 странах мира.
Здоровье
Крупное фитохимическое производство. Производственные мощности расположены в г. Харьков.
Юрия-Фарм
Фармацевтический завод корпорации «ЮРИЯ-ФАРМ» – ведущая международная специализированная фармацевтическая корпорация, которая работает с 1998 года и на сегодня поставляет препараты лечебно-профилактическим учреждениям восемнадцати стран мира.
Ваше здоровье
Всеукраинская медицинская газета "Ваше здоровье" – старейшее медицинское издание Украины.
Pfizer
Компания Pfizer была основана в 1849 году в Бруклине, сейчас головной офис компании находится в Нью-Йорке.
Людмила-Фарм
Торговая компания, работающая в области дистрибуции фармацевтических товаров, медизделий и медтехники.

Микола Равдій, Медична газета «Ваше здоров’я»

У жодній сфері охорони здоров’я не існувало такої корупції, яка розквітла за багато років у закупівлі ліків. Спроби зламати злочинні схеми, віддавши цю функцію міжнародним організаціям, породили великі надії, але, як показало життя, і тут не обійшлося без традиційних «сюрпризів».

Мирна революція
Розмови про тендерну мафію в медицині так і залишилися розмовами. Навіть після Революції Гідності, коли суспільство вкотре повірило, що злодії сидітимуть у в’язницях, тендерні оборудки в галузі охорони здоров’я не стали предметом розслідувань і розглядів у судах. Невідворотність покарання могла б стримати тих, хто вже роззявив рот на нові шматочки пирога, і стриножити досвідчених аферистів на багато років уперед. Але насправді цього не відбулося, тому «професійні корупціонери» залишилися зі старими апетитами, а пацієнти — зі своїми інтересами. Тож пропозицію передати закупівлі МОЗ на аутсорсинг міжнародним структурам суспільство сприйняло як мирну й довгоочікувану революцію у цій сфері. Адже участь міжнародних організацій у закупівлі ліків мала покласти край постачанню «крейди» замість ефективних препаратів і завищенню цін на них до захмарного рівня.

Кабінет Міністрів озвучив цю ідею ще в грудні 2014 року (як одну з умов коаліційної угоди і принципову позицію самого Уряду). 19 березня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі». Зок­рема відповідно до цих змін Закон України «Про здійснення державних закупівель» було доповнено окремим пунктом про можливість таких процедур. Для впровадження названих ідей у життя Уряд прийняв Постанову №787 «Про затвердження переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі». 4 листопада 2015 року з’явилося відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України №1396р «Про закупівлю лікарських засобів, медичних виробів та пов’язаних з цим послуг із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі», де анонсувалося, що вже з 12 січня 2016 року МОЗ здійснюватиме всі закупівлі ліків через міжнародні спеціалізовані організації. Зрештою було укладено угоди з трьома міжнародними організаціями (ПРООН, ЮНІСЕФ та британською закупівельною агенцією Crown Agents) на придбання ліків і вакцин у 2016 році. Крига скресла, і наш криголам таки вийшов у цивілізований світ!

Та якщо авторитет ПРООН і ЮНІСЕФ ні в кого не викликав жодних сумнівів, то імідж Crown Agents в Україні сприймали, як-то кажуть, на віру, котра, до того ж, незабаром похитнулася. Уже в лютому 2016 року Лариса Лавренюк, Голова Благодійної організації «Фонд допомоги онкохворим дітям «Краб», у своєму блозі на Facebook вдарила на сполох, вказавши на те, що Crown Agents пропонує в рамках закупівель ліки з недоведеною безпечністю та ефективністю або ж такі, що раніше не застосовувалися ні в Україні, ні у державах ЄС. Це був перший «дзвіночок», який збурив не тільки соціальні мережі, а й ЗМІ.

На тобі, небоже, що мені негоже?
Оскільки наші чиновники люблять звинувачувати громадськість у надмірній емоційності, а ЗМІ — у нагнітанні істерії, надамо слово професіоналам високого ґатунку. В інтернеті оприлюднено офіційний лист (датований 23.02.2016 р.) головного позаштатного спеціаліста МОЗ України зі спеціальності «Дитяча гематологія», Голови Асоціації дитячих онкогематологів України, члена правління Міжнародної профільної організації «I-BFM-SG», Заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук, доцента Світлани Донської, у якому вона аналізує перелік препаратів, наведений у договорі №1 між Crown Agents і Міністерством охорони здоров’я України. Зокрема головний спеціаліст МОЗ стверджує, що «препарат іматиніб (фірмова назва «Альвотиніб») виробництва компанії Pharmadox (Мальта) на території України для лікування дітей не використовувався, тому пот­рібна додаткова інфор­мація щодо його ефективності та безпечності застосування у дітей (проведення відповідних клінічних досліджень, або досвід використання в країнах Євросоюзу для лікування хворих дитячого віку, або ж наявність FDA-сертифікату). Оскільки заміна ним оригінального препарату «Глівек®» (виробництва компанії «Новартіс фарма») за умови постійного використання протягом багатьох років без доказів його ефективності/безпечності може призвести до фатальних наслідків у 17 дітей, хворих на хронічний мієлолейкоз.

«Вінкристин Мілі» (виробництва компанії Venus, Індія) не застосовувався в практиці дитячих гематологічних відділень України. Крім того, за інформацією профільних асоціацій країн Євросоюзу, у цих державах також немає досвіду його використання у дітей. Оскільки він є базовим протипухлинним препаратом у більшості протоколів лікування онко­логічних і онкогематологічних зах­ворювань, відсутність доказів його ефективності/безпечності ставитиме під загрозу загальний результат лікування онкопатології в дітей. Це суперечить положеннями «Конвенції ООН про права дитини».

Препарат «Етопозид Мілі» (виробництва компанії Venus, Індія) у практиці дитячих гематологічних відділень України не застосовувався. За інформацією профільних асоціацій країн Євросоюзу, у цих державах досвіду використання його у дітей немає. Оскільки він є базовим протипухлинним препаратом у багатьох протоколах лікування онкологічних та онкогематологічних захворювань, недоведені його ефективність і безпечність ставитимуть під загрозу загальний результат лікування онкопатології у дітей та суперечитимуть положенням «Конвенції ООН про права дитини». Особливість його («Етопозиду Мілі») віддалених побічних наслідків (ризик виникнення вторинних пухлин) є предметом відповідних клінічних досліджень по кожному із запропонованих варіантів цього засобу (відповідно до європейського стандарту) для лікування хворих дитячого віку з огляду на прогнозований рівень виживаності та тривалості подальшого життя. Крім того, в інструкції до препарату «Етопозид Мілі» вказано на неможливість його застосування в дітей до 2 років. Таким чином, у випадку його закупівлі діти з онкозахворюваннями віком до 2 років будуть позбавлені забезпечення протипухлинним препаратом за кошти держбюджету.

Препарат лінезолід (фірмова наз­ва «Лінелід») виробництва компанії «Юрія-фарм» не є ідентичним оригінальному препарату «Зівокс» (виробництва компанії «Пфайзер»), оскільки відрізняється коротшим терміном придатності, іншим (менш досконалим) варіантом упаковки (що суттєво впливає на його хімічну стійкість до дії чинників зовнішнього середовища), відсутністю доведених даних щодо біоеквівалентності. Таким чином, його використання замість оригінального або генеричного препарату із GMP Євросоюзу та/або сертифікатом FDA є також порушенням положень «Конвенції ООН про права дитини». На сьогодні рівень одужання хворих на гострий лімфобластний лейкоз (найпоширенішу нозологію в дитячій онкології, що охоплює 30% онкохворих віком до 18 років) в Україні становить 75%. Це забезпечується зокрема використанням препаратів з доведеною безпечністю та ефективністю (відповідно до вимог «Конвенції ООН про права дитини»). Недотримання цих вимог щодо використання препаратів з доведеною ефективністю/безпечністю призведе до підвищення летальності та зниження рівня одужання хворих»

Чого-чого, а такого українці аж ніяк не очікували. Їм обіцяли якісні ліки (натомість завдяки старанню Crown Agents отримали невідомо що), гарантували, що нова процедура передбачає закупівлі безпосередньо в міжнародних постачальників, однак завсідники-посередники нікуди не ділися!

У пошуку причин
Особливе обурення викликало те, що така хаповитість стосується найуразливіших програм: онкології (у тому числі й дитячої) та онкогематології — саме вони дісталися Crown Agents.

Ігор Щедрін, один з лідерів громадської організації «Медичний конт­роль», на своїй сторінці у Facebook написав: «Так сталося, що закуповувати ліки від онкології довелося англійському консалтинговому агентству Crown Agents. Так от Crown Agents спеціалізується на управлінні митницями в країнах третього світу та постачанні копійчаних препаратів у Судан і Анголу. Я взагалі не в курсі, чому вони раптом вирішили, що закупівлі для України з дитячої онкології їм до снаги. Спочатку вони спробували купити «крейду» замість нормальних ліків, щоб продемонструвати відмінну економію (яку краще показувати не на дітях, а на якійсь більш стійкій до експериментів аудиторії). Ми про це писали, і за допомогою «магії» Facebook проблема вирішилася. Потім вони просто зірвали всі можливі терміни поставок. Чому, наприклад, ПРООН у цьому місяці виходить на 90% виконання плану поставок, а Crown Agents має з дитячої онкології 16%? Тому що в ПРООН програми легші чи що? Нічого подібного. Моє пояснення простіше: у закупівельників Crown Agents проблеми з головою, відповідальністю і мотивацією. Терплячий український народ 9 місяців тому передав їм всі зелені папірці, потрібні для закупівлі. Папірці лежать у кишеньках, діти лежать без ліків. Навіть депутати ВР, які колись топили за Crown Agents (зараз вони, звичайно, про це мовчать, тому що визнавати свої помилки депутатам не можна), сьогодні виклали проект закону про виключення цієї контори зі списку організацій, що закуповують ліки для України».

Дійсно, 15 липня 2016 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №4008а щодо внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі». Його автори — Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець та її перший заступник Оксана Корчинська — пропонують виключити Сrown Agents з переліку міжнародних організацій, які здійснюють закупівлі лікарських засобів за рахунок державного бюд­жету України. Аргументи, наведені в пояснювальній записці до законопроекту, — ті самі. Ніхто не сумнівається в доцільності міжнародних закупівель ліків — без них Україна знову скотиться в корупційне болото, з якого ледь-ледь почала підніматися. Водночас недобросовісне виконання Crown Agents своїх обов’язків спричинило критичний зрив плану закупівель: лише 43% від запланованого обсягу ліків поставлено за нап­рямом «Доросла онкологія», лише 16% від профінансованого обся­гу — за напрямом «Дитяча онкологія та онко­гематологія»; реагенти для діаг­ностики онкозахворювань, на які було виділено 9,5 млн грн, узагалі не були придбані. Скільки онко­хворих дітей не дочекалося ліків, які мали б урятувати їм життя? Та чи й матимуть надію на одужання інші пацієнти, котрим ця організація запропонувала препарати сумнівної якості? Адже значна частина з них не використовувалася в Україні і не представлена на ринку ЄС. Більше того, якість та безпечність деяких препаратів не підтверджені достатньою базою клінічних досліджень. Чи не приниження це українських пацієнтів?

У пояснювальній записці зазначено, що подібне сталося через відсутність переліку вимог до якості ліків в угоді з компанією Crown Agents. Виникає запитання: таке упущення — ознака непрофесійності української сторони чи навмисна «лазівка» для шарлатанів?

Так само в угоді та додатках до неї не було передбачено термінів поставки ліків, тож чи варто дивуватися, що віз і нині там? Зате рахувати підписанти угоди вміють добре — на свою користь. Недаремно ж у ній з’явився пункт про те, що компанія Crown Agents отримує 5,5% від сплаченої МОЗ суми (для покриття непрямих витрат, пов’язаних з виконанням договору), унаслідок чого вартість закуплених ліків для українських пацієнтів зросла на ті ж 5,5%. До того ж, у вартість препаратів була закладена дистрибуторська націнка.

Без «професіоналів тендерної справи» тут не обійшлося — на торги вийшли не безпосередньо іноземні виробники, а їх українські посередники, через яких було прид­бано близько 70% ліків. За даними народних депутатів, єдиним іноземним виробником, котрий брав участь у торгах без посередників, виявилася компанія Accord (Велика Британія).

Отож, ставки було зроблено давно. Хто виграв — зрозуміло. Деякі експерти вважають, що метою такої «далекоглядності» була не стільки особиста нажива, скільки дискредитація самої системи міжнародних закупівель. Адже скандали не минають безслідно: суспільство зневіриться в можливості щось змінити, розчарується в добропорядності міжнародних партнерів і вклониться старому доброму барину (чи барону) вітчизняної фармторгівлі. Тому й вдарили по найуразливішому — дитячій онкології. Схоже, що неперевершений цинізм корупціонерів у системі державних закупівель ніколи не досягне свого апогею.

Але чи буде безмежним терпіння нинішнього суспільства, котре вже не вірить у виховні методи виправлення злочинних кланів і ще не знайшло силових важелів їх викорінення? Усі ми добре пам’ятаємо, як у відповідь на спроби держави вплинути на фармринок раптом з’являлася загроза дефіциту життєво важливих ліків в Україні. Як і те, що гучні скандали навколо тендерних ігрищ в МОЗ закінчувалися щонайбільше покаранням кількох стрілочників — кукловоди завжди керували процесом, не виходячи з тіні. Тож єдиний спосіб змінити ситуацію — знову і знову боротися за нові правила. Без цього шансів на виживання немає не тільки у хворих, а й у здорових українців.

Чиї вуха?
Та при цьому варто пам’ятати: мафія безсмертна тільки тому, що безлика. Щойно образи «щупалець спрута» змінюються конкретними іменами, боротьба з ними перетворюється з віртуальної на реальну. Знайти такі імена не настільки складно, особливо якщо в цьому будуть задіяні спеціальні служби, покликані стояти на сторожі інтересів громадян України. Журналісти ж і громадські діячі змогли таки докопатися до істини. Нап­риклад, значна частка препаратів, закупівля яких планувалася через Crown Agents, належить компанії Venus Remedies Limited (Індія), що тісно «співпрацює» з бізнесменом Борисом Литовським. Громадська організація «Медичний контроль», яка провела власне розслідування, стверджує: саме компанія «Нортон Україна» вийшла на торги у Crown Agents з препаратами цієї фірми. Генерик Vistrexate виробництва Venus Remedies Limited уперше зареєстровано в серпні 2014 року, натомість його немає в реєстрах лікарських засобів інших держав. Інформація про цей препарат у мережі інтернет «засвітилася» тільки у зв’язку з його постачанням в Україну в лютому 2016 року.

Знову ж таки цитуємо допис Ігоря Щедріна на сторінці у Facebook: «Нам обіцяли, що закуповуватимуть високоякісні ліки. І ось тут взагалі «зрада» зашкалює. Наприклад, «Людмила Фарм» поставлятиме МОЗ «відмінний європейський» препарат «Альвотиніб», який, крім України, зареєстрований тільки в Боснії, Герцеговині та Казахстані. Мальтійська фірма Pharmadox, яка його нібито виробляє, має лише сайт-візитівку. Насправді Pharmadox — посередник, а виробник — на Балканах.

У перелік ліків, котрі закуповуються замість «хороших європейських препаратів», потрапляють такі речі, як той самий метотрексат, торгова назва — Vistrexate. Країна походження — Індія. Цей препарат на околиці індійського села Bhatoli Kalan, розташованого поруч із технопарком, виробляє фірма Venus Remedies. Гугліж препарату дає аж цілих 8 посилань, із них 1 — інструкція для України (у жодній іншій країні її немає). Це «спеціально виготовлений для нас за унікальною технологією унікальний продукт».

А найцікавіше — хто возить. Пос­тачальник в Україні — «Нортон Україна». І не тільки цього препарату, у «Нортона» ще 5 позицій навіть у цьому невеликому переліку. А що таке «Нортон Україна»? А це, як усім прекрасно відомо, Борис Литовський. Так, той самий одіозний фармацевтичний магнат, котрий роками завалював МОЗ індійською «крейдою».

Років 5 тому прокотилася хвиля скандалів з приводу закупівлі МОЗ низькопробних ліків з Індії — «крейди», якою намагалися замінити нормальну фармакотерапію. Звісно, у суто шкурних інтересах. У всіх цих скандалах фігурувала група Литовського. Коли українське суспільство розібралося в питанні, групу Литовського з ганьбою виперли із закупівель МОЗ. Іноді, як казав Стівен Кінг, вони повертаються».

Здається, про фармацевтичного Аль Капоне Бориса Литовського в Україні не писав тільки лінивий. За кілька десятків років на нього наз­биралося чимале досьє, однак «мішень» для критики виявилася або пестунчиком долі, або ідеальним екземпляром виживання в неприродних умовах українських реалій. За будь-якої влади його ім’я випливає під ореолом успішного бізнесмена, після її зміни потрапляє в опалу — і знову все спочатку. Доки чортове колесо робить чергове коло, спритний ділок підраховує гроші. Дехто стверджує, що збитки, завдані «діяльністю» групи Литовського фармакологічній галузі України, уже перевищили 200 млн дол.

Ще у 2011 році «Наші гроші» розкрили схему «процвітання» фармацевтичного олігарха Литовського, стверджуючи, що він і є тим «скелетом у шафі» МОЗ, від якого залежить, отримає та чи інша компанія дозвіл на імпорт життєво важливих ліків чи ні (звісно, за хабар). «Яскравим» партнером Бориса Литовського виявився впливовий російський бізнесмен, а за сумісництвом ще й політик-«єдинорос», член Комітету з оборони та безпеки Ради Федерації Росії Олександр Шишкін. ЗМІ неодноразово писали про його антиукраїнську позицію. Зокрема Шишкін як депутат Держдуми голосував за підтримку анексії Криму та за вторгнення російських військ на територію України. У 2012 році в його власність перейшла харківська група фармкомпаній «Здоров’я».

Не менш цікавим виявився оприлюднений виданням факт про те, що впродовж усіх років діяльності Бориса Литовського в Україні він мав заступництво вищих чинів СБУ, а також значний вплив на екс-президента Віктора Ющенка. Останній узагалі впустив щуку у ставок із карасями (з 2005 року Литовський займався боротьбою з корупцією в МОЗ!). У 2009 році він увійшов до складу низки робочих груп із держзакупівель ліків, медтехніки та автомобілів швидкої допомоги. У 2010 році «герой» війни з корупцією знадобився й новій владі. Як стверджує LB.ua, Литовський лобіював призначення певних чиновників у Держлікслужбу. Адже йому конче були потрібні свої люди для проштовхування «брудних генериків», котрі реєструвалися б як дешеві аналоги європейських препаратів індійського виробництва (і тому легко вигравали б тендери), а насправді «штампувалися» в Україні. Подібні схеми застосовувалися знову ж таки для закупівлі препаратів за держпрограмами «Онкологія», «Дитяча онкологія», «Туберкульоз». Нинішні події наводять на думку, що людині з таким досвідом рано чи пізно стає тісно в старих рамках, і вона прагне вийти на вищий, міжнародний рівень. Квиток на таку «подорож» оплачено занадто дорогою ціною — життям людей.

Що далі?
Альтернативи міжнародним закупівлям немає. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко у своєму виступі під час круглого столу «Державні закупівлі лікарських засобів через міжнародні організації. Аналіз ефективності». Він підтвердив, що всі закупівлі ліків у 2016 році здійснять міжнародні організації.

«Стратегічне рішення щодо передачі закупівель ліків від МОЗ міжнародним організаціям було абсолютно правильним. Саме тому вже сьогодні ми бачимо певний спротив і намагання повернути його назад. Саме успішність цього процесу дуже занепокоїла певні кола», — сказав Павло Розенко.

Водночас він зауважив, що Уряд вимагає забезпечити рівні права для всіх учасників тендерних процедур.

«Вимога одна — рівний доступ, рівні права, єдині для всіх правила гри, жодних преференцій, переваг чи штучних обмежень у процесі проведення тендерних процедур», — наголосив Віце-прем’єр-міністр.

Сказано — зроблено? Хотілося б іще зрозуміти, на які гальма тиснутиме Уряд, щоб зупинити злочинні наміри ділків, котрі простягають руки до закупівель ліків, незалежно від того, у який спосіб вони відбуваються. Бо руки в них, як виявилося, дуже довгі й вправні. Чи сильніша за них державна рука?

Pharma.net.ua
Автор материала
>
полезный материал
13 читателей 13 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 4856 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь
материалы сюжета
больше новостей на эту тему