- Категория
- Бизнес
Гучне фіаско борців із корупцією: правда про минуле і сумнівні доходи Віталія Шабуніна, Дмитра Шерембея та Володимира Курпіти
- Дата публикации
- Количество просмотров
-
24987
Наводимо дані щодо минулого "затятих антикорупціонерів", зібрані відомим журналістом Володимиром Бойком.
Пряма мова Володимира Бойка (опубліковано у мережі Facebook) щодо діяльності Віталія Шабуніна, Дмитра Шерембея та Володимира Курпіти:
«Ще на момент створення Національного антикорупційного бюро України я неодноразово підкреслював у своїх статтях та інтерв’ю, що НАБУ дуже скоро стане найкорумпованішою установою країни. По-інакшому й бути не може в умовах неофеодалізму, де корупція є становим хребтом держави, а «боротьба з корупцією» – найприбутковішим бізнесом.
Власне, створити черговий орган, який буде «боротись з корупцією», запропонували в 2014 році кілька аферистів, що міцно присмоктались до струмочка іноземних грантів. Під цю задумку вони отримали черговий закордонний транш і пропхнули через знайомих народних депутатів законопроект у Верховну Раду. А з тим, щоби депутати не передумали голосувати й не залишили професійних «громадських активістів» без нетрудової копійки, ця купка шахраїв 14 жовтня 2014 року прийшла під парламент з відрами помідорів і погрожувала закидати народних депутатів цим корисним овочем у випадку, якщо законопроект не буде прийнятий.
Всмоктавши, таким чином першу порцію грошей, шахраї в наступному зібрались під дахом Ради громадського контролю при НАБУ. Я вже чимало розповідав про голову цієї Ради – керівника псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» приватного підприємця Віталія Шабуніна, який забув зазначити в декларації про доходи земельну ділянку, придбану в 2014 році на кошти, які він видурив у посольства Нідерландів в Україні для, начебто, «боротьби з корупцією»:
про секретаря Ради громадського контролю при НАБУ члена правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» приватного підприємця Олександру Устінову, якій «громадська діяльність» приносить на місяць 5,5 тис. доларів доходу:
та ще одного члена правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» приватного підприємця Дмитра Шерембея, який має рідкісну професію домушника й до того, як потрапити до складу Ради громадського контролю при НАБУ, три рази відбував покарання за квартирні крадіжки:
Але наша повість буде неповною без розповіді про людину, яка керує основними грошовими потоками, що омивають кишені полум’яних «борців з корупцією» – Володимира Івановича Курпіту.
Володимир Іванович не входить до складу Ради громадського контролю при НАБУ, він, взагалі, людина не публічна. Тим не менш, саме він стоїть за спиною «борців з корупцією», контролюючи закупівлю медикаментів для ВІЛ-інфікованих українців за гроші розташованого в Женеві «Глобального фонду для боротьби зі СНІД, туберкульозом і малярією» («The Global Fund to Fight AIDS,Tuberculosis and Malaria»). Йдеться про десятки мільйонів доларів міжнародної фінансової допомоги, які потрапляють не на рахунки урядових установ України, де їх легко можна було б проконтролювати, а на рахунки псевдо-громадських організацій, які становлять собою, по-суті, конвертаційні центри і які засновані кількома пов’язаними між особами.
Саме так: Шабунін і Ко, насправді, основний доход отримують не від «боротьби з корупцією», а від лобіювання інтересів транснаціональних фармацевтивтичх корпорацій, які виготовляють ліки для хворих на ВІЛ/СНІД, та лобіювання інтересів кількох українських фармацевтичних виробників, пов’язаних з Борисом Литовським. Пишномовні назви на кшталт «Центр протидії корупції» та плескання язиком про необхідність створення якогось «антикорупційного суду» слугують виключно прикриттям справжньої діяльності «громадських активістів».
Безпосередньо Курпіта разом з тричі судимим Дмитром Шерембеєм очолює громадську організацію «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД», яка отримує гроші, зокрема, від «Глобального Фонду» завдяки зусиллям менеджера цього фонду на ім’я Георгій Сакварелідзе (сподіваюсь, тепер читачі зрозуміли, звідкіля в екс-заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе куртки по 180 тис. грн., сорочки по 20 тис. грн. і оформлений на іншу особу автомобіль «Тойота-Лендкрузер»).
Частина грошей розходяться по рахунках псевдо-громадської організації «Пацієнти України» (засновники – Шерембей та помічники-консультанти народного депутата Ганни Гапко Інна Бойко та Ольга Стефанишина) та створеної як відгалуження «Пацієнтів України» псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» (голова правління Віталій Шабунін, члени правління Дмитро Шерембей, Олександра Устінова та Дарина Каленюк – всі четверо були членами Ради громадського контролю при НАБУ, при цьому Шабунін очолював цю Ради, а Устінова була секретарем).
Одночасно вся ця гоп-компанія регулярно перебуває на утриманні в кількох фармацевтичних компаній, на користь яких Шабунін і Шерембей влаштовують мітинги, вимагаючи від Кабінету Міністрів України здійснювати закупівлю певних медичних препаратів. Зокрема, як свідчить інформація про рух коштів по рахунках «борців з корупцією», вони систематично отримують гроші від компанії «Еббві» – виробника скандально відомого антиретровірусного препарату «Алувія». Шабунін, Шерембей і Курпіта домоглись, що на сьогодні 55% усіх бюджетних коштів, які виділяються на закупівлю антиретровірусних препаратів, витрачається на придбання «Алувії».
Широкі можливості для затоптування власних кишень «борці з корупцією» отримали після того, як 27 травня 2014 року Курпіта був призначений на посаду голови Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань. Ця служба проіснувала недовго й вже 5 листопада 2014 року Кабмін приймає рішення її ліквідувати, при цьому ліквідаційну комісію очолює спільник Курпіти, Шабуніна та Шерембея – заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець. Але цих кількох місяців цілком вистачило для того, щоби «борці з корупцією» побачили небо в діамантах.
Наприклад, одним з монопольних дорогих препаратів, що закупляються для хворих на ВІЛ/СНІД, є препарат «Презиста» виробництва «Янссен-Сілаг». Компанія-виробник належить транснаціональній корпорації «Джонсон і Джонсон». Неодноразово в МОЗ порушувалось питання про необхідність закупівля інших препаратів заміст «Презисти» (наприклад, «Риспетрил» канадського виробництва). Але кожного разу «борці з корупцією» вчиняли страшенний ґвалт, посилаючись на думку свого соратника Курпіти, який разом з Шерембеєм є фактичним керівником двох псевдо-громадських організацій – «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД» та «Пацієнти України» (нагадаю, що обидві ці організації виплачували чималі гроші секретарю Ради громадського контролю при НАБУ Устиновій – я публікував дані про рух коштів по її рахунку).
А тепер пропоную ознайомитись з даними про рух коштів по рахунку самого Володимира Івановича Курпіти за 2013 рік – незадовго перед тим, як Курпіта очолив Державну службу України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань. У червоній рамочці – надходження від ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна», тобто фірми, головна компанія якої є власником виробництва препарату «Презиста».
