Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
7 читателей 7 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 1839 раз

Інноваційні компанії в умовах жорсткої економіки

Новости Украины - 1839
second date1839
Своїм баченням того, які перспективи інноваційних компаній у непростих реаліях українського фармринку, яким може виявитися майбутнє фармбізнесу в нашій державі, ділиться директор ТОВ «Такеда Україна» Євген Заїка.
читайте также Главное за неделю
Фигуранты: компании

Takeda – фармацевтическая компания с дифференцированным портфелем, основу которого составляют брендированные лекарства, применяемые в гастроэнтерологии, кардиологии, неврологии, обезболивании, профилактике остеопороза, хирургии, а также для лечения респираторных и воспалительных заболеваний.

Широкий ряд безрецептурных продуктов дополняет портфель. Поиск новых продуктов происходит на основе не только собственных исследований, но с привлечением внешних партнеров. Такеда – компания, работающая в странах Европы, а также на быстроразвивающихся рынках, таких как СНГ, Латинская Америка, страны Азиатско-Тихоокеанского региона. Компания представлена ​​на 50 мировых рынках.

Подробнее о компании
Takeda (Такеда Україна)
Takeda
Такеда – компания, работающая в странах Европы, а также на быстроразвивающихся рынках, таких как СНГ, Латинская Америка, страны Азиатско-Тихоокеанского региона. Компания представлена ​​на 50 мировых рынках.

Вікторія Матвєєва, «Фармацевтичний кур’єр»

Компанія «Такеда» заснована понад 230 років тому. Вона широко відома завдяки інноваційним розробкам у різних фармакотерапевтичних групах і особливій корпоративній культурі. У 2011 році відбулася її інтеграція з компанією «Нікомед». Сьогодні «Такеда» представлена в більш ніж 100 країнах світу.

Своїм баченням того, які перспективи інноваційних компаній у непростих реаліях українського фармринку, яким може виявитися майбутнє фармбізнесу в нашій державі, ділиться директор ТОВ «Такеда Україна» Євген Заїка.

– Які ресурси дозволяють фармкомпаніям, у тому числі ТОВ «Такеда Україна», переживати кризові періоди економіки?

– Перш за все, кризовий період не привід для згортання бізнесу і звільнення співробітників. Усі розуміють, що рано чи пізно на зміну кризі прийдуть сприятливіші часи. За більш ніж 20 років, що я працюю в цій сфері, було як мінімум 4 моменти, коли фармринок , м'яко кажучи, був «не на підйомі». І досвід показує, що за спадом завжди настає підйом. Тому будь-яка фармкомпания повинна будувати довгострокові плани з урахуванням можливих падінь і злетів. Варто зважати й на те, що фармацевтичний ринок разом із ринком продовольчих товарів є найменш вразливими до кризових явищ, на відміну від інших напрямів діяльності. Напевно, нинішня криза – перша, яка настільки сильно зачепила ринок лікарських препаратів. Звичайно, що всі учасники фармацевтичного ринку від цього страждають, і наша компанія – не виняток . Зараз немає

можливості розширювати бізнес, залучати нових співробітників, підвищувати заробітну плату. Проте існує усвідомлення того, що потрібно залишатися в Україні і продовжувати свою роботу. Це можливо завдяки тому, що «Такеда» – глобальна багатонаціональна компанія, і в штаб-квартирі в Японії розуміють неминучість настання підйому після спаду. Україна не унікальна у своїй складності економічної ситуації. Як мінімум ще декілька країн відчувають ті чи інші проблеми. Проте існують ринки, де бізнес іде краще, ніж попередньо очікувалося. Таким чином досягається певний баланс. Іншими словами, існує розуміння, що важкі часи треба просто пережити. Якщо можливо, з мінімальними втратами.

Зрозуміло, багато що залежить від стратегії підприємства, його здатності диверсифікувати бізнес. Історія «Такеда» – яскраве тому підтвердження. До певного часу близько 85% своєї активності «Такеда» локалізовувала на трьох ринках: у Японії, США й Канаді. Незначна частина лікарських засобів реалізовувалася в декількох великих європейських країнах. Решта продукції продавалася за допомогою партнерів по всьому світу. Потім, у 2008 році, була придбана американська компанія «Міленіум», завдяки якій «Такеда» посилила свою присутність в онкології . Після цього, 2011 року, було прийнято рішення щодо купівлі компанії «Нікомед», яка була представлена на швидкозростаючих ринках, до котрих належать Латинська Америка, Азія та країни пострадянського простору. Придбання «Нікомед » реалізувало одну з можливостей диверсифікації бізнесу. Будь-яке підприємство, що виходить на швидкозростаючі ринки, прогнозує і враховує всі ризики, які практично неминучі при роботі на них. Відомо, що в цій категорії країн зосереджено майже 100% світової нестабільності.

– Які з фармкомпаній у таких умовах виявляються більш або менш вразливими?

– Перший фактор більшої вразливості – неадаптований портфель лікарських засобів. Наприклад, компанія представляє оригінальні препарати, які мають велику кількість генеричних копій, у тому числі місцевого виробництва. Такі виробники зараз зазнають величезних збитків. Другий важливий фактор – форма діяльності. Адже можливість оформити компанію як українську юридичну особу дозволяє користуватися механізмом хеджування валютних ризиків, тобто перекладати частину курсових ризиків девальвації локальної валюти, що виникають при відвантаженні продукції дистрибутору. Отже, компанії, оформлені в Україні як юридичні особи, можуть бути більш гнучкими. І навпаки: ті, хто веде бізнес за допомогою прямих контрактів, перекладають валютні ризики на плечі дистрибуторів. Вони, у свою чергу, намагаються це компенсувати підвищенням цін на ліки. Усі розуміють, яких збитків зазнає дистрибутор, якщо він купує препарат, наприклад, за 10 доларів по курсу 8 грн за 1 долар, а через 60 днів отримує 80 грн за упаковку при курсі вже 12 грн.

Таким чином, найбільш стійкими в сформованих умовах є підприємства, що мають адаптований до ринку портфель препаратів, план у довгостроковій перспективі та ті, хто веде свою діяльність через українських юридичних осіб. Таких компаній чимало, до їх числа належить ТОВ «Такеда Україна».

– Яким, на ваш погляд, має бути ідеальний розподіл функцій між оригінальними препаратами й генериками? Що відбувається на практиці?

– Запитання доволі складне. Становище оригінальних препаратів і генериків у системі охорони здоров'я дуже відрізняється в окремих країнах. Функції й ринко частки оригінальних ліків, генериків і брендованих генериків залежать, насамперед, від самої моделі системи охорони здоров'я. Наявність або відсутність страхової медицини, реімбурсації є визначальними в цьому питанні. Кожен фармацевтичний ринок – це відображення системи відшкодування вартості лікарських засобів. Наприклад, на ринках більшості країн Латинської Америки немає системи реімбурсації, усі препарати оплачують самі пацієнти. Там генерики, у тому числі брендовані, посідають значну частину ринку. Зовсім інша ситуація в Ізраїлі, де 100% населення охоплено обов'язковим медичним страхуванням (першого рівня), серед якого близько 80% має доступ до другого, додаткового рівня, та майже 20% користується третім рівнем – приватним медичним страхуванням. На цьому ринку повністю відсутній сегмент орендованих генериків, їх там немає. Вибір здійснюється між дуже дешевими генериками й дорогими високотехнологічними оригінальними препаратами, вартість яких компенсується другим рівнем страхування.

В Україні система реімбурсації відсутня. На ринку представлено багато генериків, у тому числі брендованих, та невелика кількість високотехнологічних оригінальних препаратів, у зв'язку з чим фармкомпанії не поспішають у нас реєструвати дорогі лікарські засоби, розуміючи, що зовсім небагато пацієнтів будуть спроможні оплатити таке лікування.

– Які, на вашу думку, переваги та недоліки формулярної системи? Що виграє або втрачає Україна з її введенням?

– Думаю, що в цій системі переваг більше, ніж недоліків. Варто відзначити, що формуляри й стандарти лікування – не одне й те ж саме. Існують стандарти терапії тих чи інших захворювань. У багатьох країнах вони є керівництвом до дії. Однак ніхто не забороняє лікарю варіювати ці вказівки у відповідності зі своєю думкою, враховуючи при цьому, що держава готова оплатити тільки те, що входить до даних стандартів. І це можна тільки вітати. Інша справа, коли влада встановлює жорсткі правила, згідно з якими лікар в жодному разі не може відступати від їх вимог. Подібний стан справ позбавляє фахівця можливості маневрувати, обирати таку лікувальну тактику, яка найбільш підходить пацієнтові. Лікування – не тільки наука, а й мистецтво, де багато чого залежить від індивідуальності – як лікаря, так і хворого. Звичайно, мають бути стандарти, але наполягати на їх беззастережному виконанні можна тільки тоді, коли держава це оплачує. Спроби держави регулювати всі сфери фармацевтичного бізнесу, включаючи ціни, виправдані тільки в тій частині, у якій вона готова нести фінансову відповідальність за це. Як можна регулювати те, до оплати чого регулятори не мають стосунку? Таку думку поділяє чимало представників фармацевтичних компаній. Будь-яке регулювання повинно переслідувати певну мету, а не бути «річчю в собі». Свіжий приклад – уведення реєстрації цін. Добре, що в нас це стосується тільки певного переліку препаратів. У Молдові була створена справді екстремальна ситуація. Якщо виробник не пройшов процедуру реєстрації, його продукція просто не допускалася на ринок. У результаті з обігу зникло багато потрібних пацієнтам лікарських засобів. Їх просто неможливо придбати. Пацієнти змушені купувати такі ліки в сусідніх державах і провозити нелегально.

Повертаючись до стандартів лікування, хочу висловити сподівання, що в Україні коли-небудь нарешті з'явиться система обов'язкового медичного страхування. Це буде благом і для пацієнтів, і для лікарів, і для фармбізнесу.

– Які способи підвищення інформованості лікарів, провізорів і пацієнтів щодо нових препаратів ви вважаєте найбільш ефективними саме в сучасних умовах? У чому секрет успішного просування лікарських засобів, особливо рецептурних?

– Сьогодні функції інформування лікарів і фармацевтів про препарати майже на 100% здійснюють виробники лікарських засобів. Питання в тому, як вони це роблять і наскільки якісну та достовірну інформацію розповсюджують. Ті компанії, що підходять до цього питання з наукової точки зору та дотримуються всіх західних стандартів просування продукції, є двигунами процесу інформування, тому недоцільно обмежувати або забороняти візити медичних представників до лікувальних установ. Давайте уявимо, що заборона прийнята й починає діяти в наших умовах. Що робитимуть лікарі та фармацевти? Звідки отримуватимуть відомості про нові препарати, можливості їх застосування? Близько 20% будуть шукати інформацію в інтернеті та у фармацевтичних довідниках, а інші 80% не робитимуть цього через різні причини. При існуючому стані справ спеціалісти охорони здоров'я отримують безпосередній доступ до інформаційного поля першоджерел, де є всі відомості про нові ліки та висновки досліджень. Досить поглянути на результати опитування лікарів про основні джерела інформації, щоб побачити: візити медичних представників завжди посідають лідируючі позиції. Інша справа – офіційні видання. Тут на перше місце виходять відомі, авторитетні фармацевтичні довідники. Їх перевага в тому, що інформація, подана там, не може бути перекручена, вона об'єктивна.

Головний принцип роботи компанії «Такеда» із фахівцями охорони здоров'я полягає в тому, щоб наші медичні представники надавали лікарям лише достовірні відомості, не спотворюючи їх.

– На яких напрямах медицини варто зараз концентрувати зусилля інноваційним компаніям? Які з них обирає «Такеда»?

– Насамперед слід згадати дослідження в галузі розробки препаратів для лікування онкологічних захворювань. На сьогоднішній день це одна з найважливіших медико-соціальних наукових проблем. У найближчі 3-5 років «Такеда» планує вивести на ринок лінійку лікарських засобів, що застосовуються в онкології та гематології. Як приклад, можна навести препарат Адцетрис, який з'явився в арсеналі лікарів зовсім нещодавно. Без перебільшення його можна назвати революційним, оскільки він дозволяє досягати хороших результатів лікування пацієнтів навіть при важких стадіях захворювання на лімфому Ходжкіна. Інший лікарський засіб, Велкейд, призначений для лікування множинної мієломи, цікавий тим, що «Такеда» макетувала його в Японії і США, а в усіх інших країнах його реалізацію здійснювала компанія-партнер.

Наступним, традиційним для нашої компанії сегментом є гастроентерологія. Тут досить згадати такі добре відомі лікарські засоби, як Пантопразол і Лансопразол. Ще один препарат для застосування в гастроентерології – Декслансопразол – зараз на стадії реєстрації, і вже наступного року ми представлятимемо його лікарям. Це продукт абсолютно нового класу, який доповнить уже наявну лінійку. Не можна не назвати і Ведолізумаб – лікарський засіб для лікування хвороби Крона й виразкового коліту, який є гуманізованими моноклональними антитілами. Це дуже ефективний препарат, який в Ізраїлі пацієнти почали отримувати ще до реєстрації – за програмою так званого «раннього доступу». Це хворі з тяжкою формою захворювання, у яких не було успішним застосування лікарських засобів першої та другої ліній.

Ще один важливий напрям інноваційних досліджень – препарати, що застосовуються при цукровому діабеті. Серед них – Несина® (алголіптин) та комбінований лікарський засіб Казано, який містить фіксовані дози алголіптину й метформіну. Також досить відомим є препарат Актос (піоглітазон), успішно присутній на ринках Європейського співтовариства.

Серйозні дослідження ведуться в галузі лікування патологій центральної нервової системи та психічних захворювань. Також розробляються вакцини для профілактики деяких рідкісних інфекцій.

– У чому секрет найбільш успішних проектів, програм «Такеда» в Україні?

– Жодного особливого секрету немає. Я вважаю, що успіх компанії визначають люди, які в ній працюють. Уміння діяти злагоджено, досягати результату – ось запорука успіху. Як тільки команда починає працювати чітко й точно, як годинник, будь-які проекти і програми реалізуються саме так, як було задумано.

З останніх здобутків можу назвати досягнення повного взаєморозуміння з головним офісом в оцінці тяжкості ситуації, у якій опинилася Україна. Для Японії ми – досить далека країна, реалії котрої не завжди бувають зрозумілими. Тому дуже важливою є можливість донести до керівництва деякі аспекти та тонкощі нашої роботи. Наприклад, довести, що ми не можемо підвищувати ціни на препарати слідом за девальвацією гривні. Якщо вчинити так, наші лікарські засоби стануть недоступні для пацієнтів. Приємно було отримати нагороду «Панацея 2014» за те, що компанія «Такеда Україна» максимально стримала підвищення цін на свої препарати в порівнянні з іншими фармкомпаніями, які присутні на вітчизняному просторі. Якщо подивитися в середньому по сегменту, то зростання склало близько 50%, а на наші препарати – всього 13% (з урахуванням 7% ПДВ). Цифри досить красномовні. Домогтися цього вдалося після довгих перемовин, із детальним поясненням ситуації в країні, зі штаб-квартирами в Токіо та Цюріху. Думаю, це по-справжньому успішний соціальний проект.

Серед програм, які досить тривалий час реалізуються в Україні, окремої уваги заслуговує проект «Зупинимо інсульт разом», у рамках якого проводиться серйозна робота з профілактики серцево-судинних захворювань серед населення.

Майже 10 років поспіль реалізується проект «Золоті кадри медицини», мета якого – підтримати найбільш обдарованих студентів медичних вишів України та Молдови.

Окремо хочу зазначити, що, представивши на українському фармринку препарат Адцетрис для лікування лімфами Ходжкіна, ми починаємо розробляти проект, який допоможе пацієнтам сплачувати за цей лікарський засіб значно менше, ніж його ринкова вартість. Наприклад, замість 1 флакона споживачі за ту ж суму отримуватимуть 2. Це дуже важливо, особливо якщо врахувати високу вартість лікування, низькі доходи населення та відсутність фінансування закупівель із боку держави.

– Які ваші прогнози щодо найближчого майбутнього українського фармринку і перспектив компанії «ТакедаУкраїна»?

– На цей рік, на жаль, прогнози песимістичні. Обсяги ринку скорочуються, і цей процес триватиме ще деякий час, хоча дехто з моїх колег вважає, що ринок у наступному році зростатиме. Так, можливо, динаміка ринку покаже зростання, тільки треба дивитися, з яким рівнем ми будемо порівнювати. Тобто це питання того, наскільки зменшаться обсяги продажів цього року. На жаль, якщо взяти фізичне споживання ліків, яке виключає фактор ціни, то його рівень в Україні виявиться в упаковках нижчим, ніж у 2009 році. Хоча в грошовому вираженні можна побачити зростання. Політична ситуація та війна на сході відкинули нашу країну в сфері споживання лікарських засобів на 5 років назад. Тому на запитання, чи виросте український фармринок у наступному році, можна відповісти: «Так, якщо в цьому він упаде ще нижче» . Що стосується валютного вираження обсягів ринку, то, швидше за все, будуть або негативні показники, або нульові. Нам доведеться прожити ще 2 важкі роки, і це слід розуміти. Далі все залежить винятково від упровадження системи обов'язкового медичного страхування, а виникнення страхового фонду, що наповнюється відповідними засобами, стане найпотужнішим поштовхом до розвитку і зростання українського фармринку.

– Про що особливо важливо пам'ятати лікарю і фармацевту у важкі часи?

– Усім нам варто частіше згадувати слова мудрого царя Соломона: «І це теж мине». Не слід зациклюватися на тому, як зараз усе погано. Ми добре розуміємо, що світ розвивається по спіралі, і за всіма негараздами в нашій країні обов'язково настануть світлі часи, період відновлення та відродження економіки. Сподіваюся, що із введенням медичного страхування та системи реімбурсації перед фармпромисловістю відкриються якісно нові перспективи. Державним діячам треба пам'ятати про те, наскільки цінною є професія лікаря для суспільства, і почати гідно оплачувати цю працю. Поки фахівець переймається тим, як йому прогодувати сім'ю, він не може бути незалежним від підкупу, не здатен повністю віддаватися роботі й думати лише про пацієнтів. Якщо платня лікаря залишатиметься на колишньому рівні, нам ніколи не побороти ані корупцію, ані невігластво в цьому середовищі. Відповідно наші громадяни не отримають тієї медичної допомоги, якої вони гідні. Варто згадати приклад Грузії, де були збільшені зарплати лікарям, учителям і поліцейським. Це те, з чого потрібно починати реформи. Хочу побажати всім колегам дочекатися кращих часів, які обов'язково настануть.

Публікується в рамках співпраці із Щомісячним журналом "Фармацевтичний кур'єр".
Передрук заборонено. Використання інформації та передрук можливий лише з дозволу редакції Журналу "Фармацевтичний кур'єр".

Pharma.net.ua
Автор материала
>
полезный материал
7 читателей 7 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 1839 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь
больше новостей на эту тему

хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий на фармрынке украины? Подпишитесь на нашу рассылку:

Нашли опечатку?
Ctrl+Enter

Система Orphus

© 2007 - 2019. Первый независимый фармацевтический бизнес-портал.

Использование материалов сайта без согласования с администрацией запрещено.