Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Присоединяйтесь и анализируйте фармрынки Украины и мира вместе с нами!

Либо авторизируйтесь через

полезный материал
6 читателей 6 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 1434 раз

Звернення Голови ГО «ВОМФАФР» щодо неприпустимості зобов’язувати фізосіб-підприємців використовувати РРО

Новости Украины - 1434
second date1434
ГО «ВОМФАФР» виступає проти прийняття законопроекту №7142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг». Читать далее
читайте также Главное за неделю

Создала и возглавила Общественную организацию "Николаевская фармацевтическая ассоциация "ФармРада", которая в 2014 г. приобрела статус всеукраинского объединения.

С 2012 г. была членом Общественного Совета при Гослекслужбе Украины.

С 2004 г. входила в состав Совета предпринимателей при Кабинете Министров Украины.

С 2002 г. занималась малым аптечным бизнесом в г. Николаев. В Николаеве вошла в состав Николаевской фармацевтической ассоциации, которую впоследствии возглавила.

В 1996 г. вместе с мужем создала частное предприятие "Авиценна", на базе которого открыла первую аптеку в г. Вознесенск Николаевской области. С 1999 по 2002 гг. возглавляла ассоциацию предпринимателей г. Вознесенск.

Подробнее
Елена Прудникова
Елена Прудникова
Председатель Общественной организации "ВО "Николаевская фармацевтическая ассоциация "ФармРада"
Общественная организация была создана как ОО «Николаевская фармацевтическая ассоциация «ФармРада» для отстаивания прав ФЛП на рынке лекарственных средств, в противовес огромному давлению аптечных сетей и ассоциаций – лоббистов их интересов.

С 2012 г. в структуру ОО стали входить ФЛП других регионов страны.

В 2014 г. были зарегистрированы региональные ячейки организации, в связи с чем она была реорганизована во Всеукраинское объединение и получила новое название. По решению членов организации в названии сохранены николаевское корни, поскольку именно из Николаева началось движение по защите малого предпринимательства на фармацевтическом рынке.
Подробнее о компании
ФармРада
ФармРада
Обществення организация «Всеукраинское объединение «Николаевская областная фармацевтическая ассоциация «ФармРада».

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
щодо неприпустимості прийняття законопроекту №7142
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» як такого, що руйнує мале підприємництво у фармацевтичній сфері  

ГО «ВОМФАФР» виступає категорично проти прийняття законопроекту, оскільки він базується на необґрунтованих підставах. Так, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, «інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні за січень-вересень 2016 року знаходиться в межах 35% від офіційного ВВП». Автори проекту пропонують нав'язати використання РРО фізичним особам підприємцям, які є платниками єдиного податку 2-ї та 3-ї групи, що, за їхнім твердженням, скоротить тіньову економіку на 10-30% відносно діючого рівня (прогноз результатів із пояснювальної записки). В українських та зарубіжних ЗМІ неодноразово висвітлювалися офшорні скандали за участі українських олігархів та компаній, які знаходяться під їхнім контролем чи впливом. Суми доходів вказаних підприємств величезні в порівнянні з малим підприємництвом. Разом із тим, згідно зі звітом аналітичного центру НоСЕП, обсяг фармринку України відносно ВВП складав: 2019 р. – 1,8%, 2011 р. – 1,8%, 2012 р. – 1,9%, 2013 р. – 2,1%, 2014 р. – 2,8% ВВП. Частка ФОП на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами становить 27%. Проте ВВП формують також виробники ліків, оптові компанії, аптечні мережі, імпортери. Отже, реальна частка діяльності ФОП (приблизно 4 тис. осіб на всю Україну) у ВВП країни дуже незначна. Тому впливати на показники тіньової економіки в тих масштабах, які описують автори законопроекту, ФОП не мають фізичної можливості. Таким чином, ГО «ВОМФАФР» не погоджується із прогнозами та твердженнями авторів законопроекту, які демонізують діяльність ФОП та їхній вплив на формування тіньової економіки країни. Такі твердження авторів законопроекту, на наш погляд,  спрямовані на реалізацію інтересів окремих гравців економічного ринку, зокрема фармацевтичних монополій.

ФОП у роздрібній торгівлі лікарськими засобами є другою групою платників єдиного податку із річним обсягом доходу до 1 млн грн і обмеженою кількістю найманих працівників (не більше 10). Роздрібна торгівля ліками – це вид ліцензійної діяльності. Ліцензійні умови (далі – ЛУ) та інші нормативні акти висувають до такої діяльності вимоги щодо мінімальної кількості кваліфікованих працівників в аптеці та режиму їхньої праці (дві зміни). Отже, ФОП не може відкрити більше двох аптек і не здатна створити аптечну мережу. Проте саме аптечні мережі відіграють вирішальну роль на фармринку. При цьому більшість аптечних мереж отримує прибуток не за рахунок поліпшення цінових показників, а за рахунок поширення мережі якомога більшою кількістю регіонів. За статистичними даними, у 2013-2016 роках частка великих аптечних мереж (які входять до списку ТОП-100) зросла на ринку з 60,1%  до 66,8%, а оператори, які не входять до переліку 300 найбільших компаній, зменшили свою частку з 23,9% до 18,1%. Тобто на фармринку України спостерігається потужна тенденція до консолідації ринку. Звісно, аптеки ФОП не вписуються в цю тенденцію та заважають її реалізації.

Згідно зі Звітом Антимонопольного комітету України, за 2014 – перше півріччя 2016 року інфраструктура аптечного ринку представлена більшістю середніх локальних мереж із тенденцією до їх укрупнення шляхом збільшення кількості аптечних закладів у структурі мережі. Крім середніх (6-10 торгових точок), АМКУ встановлено великі (16-50) та мегамережі (понад 50 торгових точок). Згідно зі звітом АМКУ, у 2015-2016 роках у фармацевтичному секторі спостерігається концентрація ринкової влади в руках найбільших операторів ринку, які повністю встановлюють правила гри на ринку та перешкоджають розвитку конкуренції. Маючи здатність впливати на ринкову пропозицію лікарських засобів, аптечні мережі можуть обмежувати вибір споживача тими лікарськими засобами, дохід від реалізації яких найбільший.

Одночасно, згідно зі звітом АМКУ, цінова політика аптечних мереж була спрямована на мінімізацію своїх ризиків та оптимізацію своєї дохідності шляхом перекладання всіх фінансових ризиків на кінцевого споживача. Встановлено наявність ознак монопольного (домінуючого) становища (або колективної монополії) на більшості регіональних ринків послуг із організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами в межах адміністративно-територіальних одиниць України. АМКУ виявлено непоодинокі факти щодо порушення аптечними мережами державної дисципліни цін на ліки, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, із порушенням регульованої державою роздрібної надбавки (25%). Такі дії аптечних мереж істотно знижують рівень доступності найнеобхідніших лікарських засобів для населення. Звіт АКМУ констатував збільшення ціни на лікарські засоби як виробників, так і імпортерів за рахунок необхідності сплати аптечним мережам вартості маркетингових послуг ( до 30% від обсягу закупівлі товару), яка перекладається на кінцевого споживача. Встановлено непоодинокі факти зловживань аптечних мереж процесами ціноутворення та введення в оману споживачів щодо соціально доступних цін на ліки. АКМУ встановлено структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища на досліджуваних регіональних ринках 183 суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами у форматі аптечної мережі. За результатами проведеного дослідження територіальними відділеннями Комітету надано понад 100 обов’язкових для розгляду й виконання рекомендацій та розпочато 27 справ за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, ФОП не мають вирішального впливу на ринку лікарських засобів, а їх усунення з цього ринку призведе до зростання порушень в економічній конкуренції та ціновій політиці з боку аптечних мереж. Динаміка щодо укрупнення аптечних мереж та монополізації фармринку (зафіксована звітом АМКУ) спростовує твердження авторів законопроекту, що з усіх зареєстрованих в Україні ФОП близько 65% фактично не ведуть власного малого бізнесу, а просто використовуються як внутрішній офшор третіми особами – реальними власниками бізнесу. Вказана теза явно не стосується фармринку.

Відрізнити справжніх ФОП на ринку лікарських засобів дуже просто. Такі ФОП є власниками приміщень (у мереж, як правило, оренда), обладнання й устаткування своїх аптек, вони не є працівниками аптечних мереж, чи інших юридичних осіб. Вони особисто провадять власний бізнес, і велика частка таких ФОП започаткувала бізнес через банківське кредитування. Місця розташування аптек таких ФОП – переважно сільська місцевість, або райони міст із незначною концентрацією населення. У таких місцях аптечні мережі не відкривають своїх аптек. Таким ФОП не надається дистриб'юторами оптова знижка, розстрочка платежів за ліки, яка сягає від 30 до 60 днів! Не надаються інші преференції, притаманні аптечним мережам. Такі ФОП не надають маркетингових послуг представникам компаній виробників та імпортерів, а отже, не збільшують собівартість ліків та не підвищують ціни на них. Усе це з легкістю можуть встановити працівники фіскальних органів, Антимонопольного комітету України та Держлікслужби.

Такий аналіз авторами законопроекту не зроблено.

Пояснювальна записка у якості підстав для нав'язування РРО ФОП  визначає:

  • «обіг в України значної частки фальсифікованих лікарських засобів, реалізація яких згідно з діючим законодавством є можливою навіть через аптечні пункти без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку».
  • «відсутність контролю факту продажу лікарських засобів кінцевому споживачу із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та видачею фіскального касового чеку, відсутність обов’язку підтвердження первинними документами факту придбання фізичними особами підприємцями лікарських засобів призводить до неможливості доведення факту придбання фальсифікованих лікарських засобів кінцевим споживачем безпосередньо в пункті їх продажу та надає можливість напівлегального збуту таких «лікарських засобів».

Більше аргументів у якості підстав для уведення РРО для ФОП у фармацевтичній галузі авторами законопроекту не надано.

Доведемо той факт, що вказані твердження не мають під собою підґрунтя.

Згідно з Ліцензійними умовами, аптечний пункт – структурний підрозділ аптеки, який створюється в лікувально-профілактичних закладах. Тобто у лікарнях, санаторіях, профілакторіях і таке інше. У вказаних медичних закладах медичний контроль за станом здоров'я пацієнта має найвищий ступінь, саме пацієнти (переважно стаціонару) є споживачами ліків, придбаних в аптечному пункті. Вживаються ці ліки під контролем лікарів, тому виявлення фальсифікату в сотні разів простіше й оперативніше. Жодний адекватний злочинець не шукає найнебезпечніших для себе шляхів здійснення злочинної діяльності. Торгівля фальсифікатом – це кримінальний злочин. Крім того, ліцензіат однозначно буде позбавлений ліцензії й не зможе в подальшому функціонувати. Законодавство не може надавати можливості торгівлі фальсифікатом, фальсифікат поза законом, отже, твердження авторів є необґрунтованим.

Відсутність чи наявність РРО взагалі не стосується теми фальсифікату. Ось статистика, якою володіє ГО «ВОМФАФР»:

  • Лист Держлікслужби (№2358-1.3/2.1/17-12 від 07.02.2012): за  2010-2011 роки 91% фальсифікованих серій та 67,8% найменувань виявлено в юридичних осіб
  • Лист Держлікслужби (№8773-1.2/2.1/17-13 від 16.04.2013): на безліцензійних складах  у Львівській області було виявлено 31 факт фальсифікації лікарських засобів, у товариств з обмеженою відповідальністю – 17, у фізичних осіб підприємців – 7, в інших – 15. Із загальної кількості виявленого фальсифікату на долю ФОП припадало лише 10%.
  • Лист Держлікслужби  (№20361-1.3/2.0/17-14 від 29.10.2014): У 2013 – 9 міс. 2014 року територіальними органами надано 104 розпорядження про заборону обігу фальсифікованих лікарських засобів, виявлених у юридичних осіб (95,4%). При цьому у ФОП виявлено лише 5 таких фактів (4,6%). За 2013 – 9 міс. 2014 року у юридичних осіб виявлено 311 незареєстрованих лікарських засобів (68,5%). За той же час у ФОП виявлено 143 (31,5%). За 2013 – 9 міс. 2014 року юридичним особам надано 113 розпоряджень про заборону обігу неякісних лікарських засобів (76,9%), а ФОП – 34 (23,1%).

В останні три роки Держлікслужба безпідставно відмовляється надати таку статистику ГО на її запити, але за наявною інформацією динаміка не змінюється.  Наведемо повідомлення зі ЗМІ за квітень 2017 року.

За посиланням на прес-службу Управління СБУ в Одеській області, співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою та поліцією припинили в Одесі масштабне виробництво та реалізацію фальсифікованих ліків. Ділки збували фальсифікат на території регіону через власну та інші аптекарські мережі, частину підроблених ліків реалізовували в інших областях України. За попередніми оцінками, зловмисники встигли продати фальсифікованих препаратів на понад 30 млн грн.

Оскільки юридичні особи використовують РРО у своїй діяльності, відсоток правопорушень даної категорії з боку ФОП є мізерним і не свідчить на користь тверджень авторів законопроекту про зв'язок між фальсифікатом і відсутністю РРО. Отже, авторами не здійснено детального аналізу ситуації на ринку лікарських засобів, зокрема, стосовно розповсюдження фальсифікату. Замість цього реалізується явно лобістський сценарій, який просувають об'єднання великих аптечних мереж, зокрема ВГО «АПАУ» багато років поспіль (зацікавлені можуть знайти пропозиції АПАУ та її аргументи у мережі Інтернет).

Щодо відсутності контролю факту продажу лікарських засобів кінцевому споживачу, то це також безпідставне твердження, оскільки ФОП зобов'язана видати покупцю товарний чек, згідно з пунктом 159 Ліцензійних умов (постанова КМУ № 929 від 30.11.2016).

Щодо відсутності обов'язку підтвердження первинними документами факту придбання фізичними особами підприємцями лікарських засобів, вказане твердження авторів також не відповідає дійсності. Згідно з пунктом 28 Ліцензійних умов, лікарські засоби та супутні товари, що надійшли до аптечного закладу, оприбутковуються після перевірки їхньої фактичної кількості та проведення вхідного контролю якості, але не пізніше наступного робочого дня з моменту їх отримання. А пункт 165 ЛУ висуває наступну вимогу: ліцензіат, який провадить діяльність із роздрібної торгівлі лікарськими засобами, зберігає протягом не менше трьох років документи, що засвідчують купівлю, із зазначенням дати, назви, форми випуску, кількості, серії та терміну придатності одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії. Також, за пунктом 26 ЛУ, суб’єкт господарювання зобов’язаний зберігати сертифікати якості виробника та/або імпортера …на серії лікарських засобів, реалізованих суб’єктом господарювання, протягом трьох років з дати придбання.

Більш того, Ліцензійними умовами передбачений зустрічний (подвійний контроль) шляхом встановлення аналогічних вимог до суб'єктів оптової торгівлі лікарськими засобами (обов'язково використовують РРО), а саме:

  • Ліцензіатом протягом не менше трьох років зберігаються документи, що підтверджують факт купівлі або продажу, із зазначенням дати, назви, кількості, серії та терміну придатності отриманих та поставлених лікарських засобів, інформації про покупця (постачальника)
  • Ліцензіатом забезпечується можливість відстеження руху кожної серії лікарського засобу (пункт 124 ЛУ)
  • Підприємству з оптової торгівлі необхідно використовувати всі доступні засоби для мінімізації ризику потрапляння фальсифікованих лікарських засобів до легального ланцюга постачання. Перед будь-якою закупівлею лікарських засобів необхідно здійснити відповідну кваліфікацію постачальників ….. (пункт 130 ЛУ).
  • Проведення операцій із закупівлі лікарських засобів підтверджується відповідними документами, у яких відображено всі операції з купівлі та продажу із зазначенням дати купівлі або постачання, назви, серії, кількості отриманого або поставленого лікарського засобу, терміну його придатності, найменування і місцезнаходження постачальника або одержувача. Документи, що підтверджують здійснення операцій між виробниками і дистриб’юторами, а також між самими дистриб’юторами, повинні містити інформацію про отримані лікарські засоби (зокрема за допомогою використання номерів серій), усіх постачальників або одержувачів лікарських засобів. (пункт 131 ЛУ).

Таким чином, первинні документи по кожній серії лікарського засобу протягом 3 років зберігаються як у дистриб'ютора, так і у ФОП, перевірити їх досить легко. Відсутність таких документів загрожує обом суб'єктам позбавленням ліцензії та припиненням діяльності. Про «напівлегальний збут» (за словами авторів проекту) взагалі не може бути мови.

Авторами законопроекту просто ігнорується специфіка ліцензійної діяльності, яка суттєво відрізняється від діяльності ФОП в інших сегментах ринку.

Отже, у діяльності ФОП присутні всі обов'язки й вимоги, «відсутність» яких використовують автори проекту в якості підстав для нав'язування РРО.

Авторами проекту ФОП – суб'єкти роздрібної торгівлі лікарськими засобами – так би мовити притягнуті за вуха до задекларованої мети та цілей проекту. Єдиним мотивом вказаних дій є виконання замовлення аптечних мереж, які намагаються остаточно монополізувати ринок лікарських засобів та здійснювати диктат своєї цінової політики споживачам без жодних альтернатив. Ця боротьба триває багато років, і всі зацікавлені сторони можуть із легкістю знайти попередні законопроекти і їх аргументацію в архівах засобів масової інформації.

ФОП при обмеженому доході та кількості працівників виконує такі самі вимоги ЛУ як і аптечні мережі (квадратура аптеки, кваліфікація персоналу, обладнання, мінімальний асортимент і таке інше). Автори проекту, позбавляючи ФОП 2-ї категорії права не використовувати РРО, залишають їм всі наявні обмеження та вимоги. Тобто малих підприємців за обсягом обов'язків та витрат наближають на 99% до аптечних мереж при тому, що ФОП ані фінансовим капіталом, ані кількістю аптек, ані умовами закупівлі товару не може конкурувати з мережами. ФОП не пропонується надання РРО безкоштовно, навпаки нав`язується, крім  РРО, новий продукт – фіскальна печатка, яка буде обов’язковим реквізитом розрахункового документу, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш 20х20 мм). І це теж додаткові фінансові навантаження на малого підприємця разом із збільшенням розмірів штрафних санкцій, технічними фолами за необізнаність у користуванні РРО та в дотриманні всіх супутніх із ним вимог. Технічне обслуговування РРО, Інтернет зв'язок  та інші фінансові навантаження теж покладаються на ФОП. При всьому тому, що тільки мінімальна заробітна платня 10 фахівців віднімає 384 тис. грн на рік  із загального прибутку ФОП.  Якщо ж автори намагатимуться ще збільшити її розмір, то функціонування ФОП у визначених законом межах взагалі неможливе.

Така «державна» стратегія призведе винятково до ліквідації малого підприємництва на фармринку.

Які ж наслідки матимуть новації авторів проекту:

  • Ліквідація доступності лікарських засобів та медичних виробів для мешканців сільської місцевості, у якій, крім комунальних аптек, на 90% функціонують тільки аптеки ФОП.
  • Істотне подорожчання для цієї категорії населення ліків та медичних виробів на вартість проїзду до міст та смт, де існують аптечні мережі.
  • Обмеження доступу населення до лікарських засобів та медичних виробів, зростання цін на них може призвести до негативних наслідків для здоров'я хворих, які потребують їх застосування при лікуванні та моніторингу стану свого здоров'я.
  • Таке становище викликатиме зростання попиту на справді тіньові схеми розповсюдження ліків через мережу Інтернет із доставкою товару поштою. Не секрет, що пропозицій таких послуг дуже багато. Ліцензіати не бавляться таким способом заробляння коштів, оскільки це підстава для позбавлення ліцензії. Отже, хто саме здійснює такі операції, звідки бере ліки, фальсифіковані чи ні, залишається великою загадкою. Розмір грошового обороту від такого продажу – це питання фіскальних органів, проте після закриття аптек ФОП він тільки зростатиме.
  • Аптечні мережі отримують остаточне монопольне/домінуюче становище на ринку лікарських засобів та медичних виробів, що неодмінно призведе до цінових змін не на користь населення.

Висновки Антимонопольного комітету України за результатами дослідження регіональних ринків є тому яскравим підтвердженням.

ГО «ВОМФАФР» наполягає на виключенні ФОП 2-ї групи платників єдиного податку, що здійснюють торгівлю лікарськими засобами з тексту законопроекту із відповідними змінами.

Частина 2 статті 48 Господарського кодексу України декларує, що  держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього. Обговорюваний законопроект суперечить вказаній нормі та навпаки спрямований на ліквідацію малого підприємництва на ринку лікарських засобів.

Велику надію ми покладаємо на захист законних прав та інтересів малого підприємництва з боку Державної регуляторної служби України та народних депутатів України, які справді відстоюють інтереси народу, а не великого бізнесу.

Закликаю всі небайдужі громадські об'єднання приєднатися до позиції ГО «ВОМФАФР», підтримати відкрите звернення та відстояти малий бізнес у фармацевтичному секторі економіки.

З повагою             Голова ГО «ВОМФАР» Пруднікова О. Є.

Pharma.net.ua
Автор материала
>
полезный материал
6 читателей 6 отметили
этот материал как полезный
статья прочитана 1434 раз
поделитесь с другими
Версия для печати
обсуждение и комментарии
Присоединяйтесь
материалы сюжета
больше новостей на эту тему